Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 212/217/16-ц
провадження № 61-29356св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Чайкіна І. Б.
від 05 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П.,
Зубакової В. П., від 05 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 09 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 11 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок неналежного виконання обов`язків за кредитним договором щодо погашення заборгованості, у відповідача перед банком утворилась заборгованість, яка станом на 31 грудня 2015 року складала 54 287,50 грн, яку банк й просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що банк звернувся до суду із вимогами поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичні обставини справи, оскільки не перевірили строк дії картки, виданої відповідачу, який був встановлений до березня 2016 року, у зв`язку із чим неправильно визначили початок перебігу строку позовної давності.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 11 800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а саме до березня 2012 року.
Відповідно до наданого банком розрахунку,відповідач порушувала умови договору, не погашала кредитну заборгованість, у зв`язку з чим у неї станом на 31 грудня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі
54 287,50 грн,яка складається із: 9 797, 98 грн - заборгованість за кредитом; 38 834,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 831,69 грн - заборгованість за пенею та комісією; 250 грн та
2 573,21 грн - штрафи (фіксована частина та процентна складова відповідно).
Останній платіж ОСОБА_1 внесла у червні 2010 року.