Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 728/1554/16-ц
провадження № 61-7737св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Острянського В. І., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та визнання незаконними (недійсними) наказів.
Позовна заява мотивована тим, що 07 грудня 2015 року вона звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з метою приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.
Згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15 січня 2016 року № 25-415/14-16-сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки у власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
10 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) укладений договір № 001/Р про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. На виконання умов цього договору 11 лютого 2016 року вона здійснила попередню оплату виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі 8 125 грн 00 коп.
З листа відділу Держгеокадастру у Бахмацькому районі від 04 березня 2016 року ОСОБА_1 дізналася, що зазначена вище земельна ділянка вже надана землекористувачу ОСОБА_2, у зв`язку із чим подальше проведення робіт з виготовлення їй проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є неможливим.
Із публічної кадастрової карти в мережі Інтернет ОСОБА_1 дізналася, що земельній ділянці площею 25,496 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, до складу якої також входить і та земельна ділянка, яку вона просила виділити, вже присвоєно кадастровий номер.
Згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 08 лютого 2016 року № 25-1692/14-16-сг ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, орієнтовним розміром 29,00 га.
ОСОБА_1 вважає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 було здійснено з недотриманням вимог чинного земельного законодавства України, що є порушенням її права та законних інтересів.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 травня 2016 року № 59850145, ОСОБА_2 станом на 08 лютого 2016 року вже були надані в оренду для ведення фермерського господарства шість земельних ділянок. 02 червня 2015 року ОСОБА_2 зареєстрував фермерське господарство "Маяк", а тому він вже реалізував своє право на отримання ділянки для створення фермерського господарства і в подальшому орендарем повинно бути саме фермерське господарство як юридична особа.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір оренди землі від 04 березня 2016 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_2, скасувати записи про державну реєстрацію земельної ділянки та визнати незаконними (недійсними) накази, згідно з якими ОСОБА_2 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 7 років та затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 в оренду на 7 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки із земель державної власності на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та прийняте рішення про укладення договору оренди землі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року у складі судді Приліпка В. М у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що накази Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту із землеустрою та затвердження документації із землеустрою видані у порядку, визначеному чинним земельним законодавством України, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 04 березня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_2, щодо земельної ділянки площею 25,4960 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, скасувавши запис № 14233275 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що звернувшись у встановленому порядку до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою і отримавши наказ останнього, ОСОБА_1 правомірно очікувала отримати спірну земельну ділянку у власність, саме тому вона у подальшому уклала договір про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, сплативши при цьому вартість робіт виконавця. А тому видача Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області ОСОБА_2 наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на ту саму земельну ділянку, затвердження проекту землеустрою і передача цієї земельної ділянки йому в оренду є порушенням прав позивача. Надавши ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, щодо якої було надано дозвіл ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не проінформувало позивача про ці обставини. Процес передачі спірної земельної ділянки в оренду не був прозорим. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою є першим етапом для особи, яка має намір отримати землю в оренду, і, на думку апеляційного суду, породжує правомірні очікування на набуття права землекористування. Крім цього, дозвіл на розробку проекту землеустрою надається на вільну земельну ділянку. При наданні ОСОБА_2 такого дозволу спірна земельна ділянка вже не була вільною з огляду на те, що законодавча неврегульованість певних етапів передачі землі в оренду не свідчить про те, що відповідач в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області мав використовувати надані повноваження на шкоду інтересів певної особи. Отже, передача ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки була вчинена з порушенням статей статей 203, 215 ЦК України, статей 123, 124,134 Земельного кодексу України та норм Закону України "Про фермерське господарство".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2016 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправомірно скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, помилково виходив із того, що оскільки на момент укладення договору оренди земельної ділянки між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_2 фермерське господарство "Маяк" набуло статусу юридичної особи та мало у своїй власності земельну ділянку для ведення фермерського господарства, то отримання у подальшому земельної ділянки в оренду мало відбутися за процедурою проведення земельних торгів. Проте, апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що з відповідною заявою ОСОБА_2 звернувся як фізична особа, а не як представник фермерського господарства. Крім цього, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги статті 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", якими жодним чином не обмежено громадян у реалізації права на створення фермерських господарств ні щодо кількості таких господарств, ні щодо кількості складу земель для їх утворення. Висновки суду апеляційної інстанції протирічать наявним у справі доказам та нормам чинного законодавства України. Доводи позивача щодо її "правомірного очікування" є безпідставними, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, видаючи 15 січня 2016 року наказ № 25-415/14-16-гс, не брало на себе зобов`язання щодо передачі позивачу у подальшому обраної нею земельної ділянки. На час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки площею 25,4960 га, з ОСОБА_2 земельна ділянка, що була обрана позивачем, розміром 2,00 га, не була сформована та їй не був присвоєний кадастровий номер, а тому визнавати недійсним договір оренди тільки на тій підставі, що на частину земельної ділянки, що увійшла до складу земельної ділянки площею 25,4960 га, яка передана ОСОБА_2, претендувала інша особа, підстав немає. Визнання недійсним договору через його невідповідність вимогам чинного законодавства України є можливим лише за позовами заінтересованих осіб. Жодних підстав для визнання правочину недійсним позивачем не наведено та не надано доказів того, що укладенням оспорюваного правочину порушено її права чи законні інтереси.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила суд залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки воно є таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у лютому 2017 року, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області зазначало, що наявність рішень про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності не надає особі переважного права на затвердження проекту землеустрою, виготовленого на підставі наказу про надання дозволу на його розроблення, який був виданий раніше. Чинне законодавство України не обмежує кількість та розмір земельних ділянок, які громадяни України мають право отримувати в оренду для ведення фермерського господарства та не передбачає, що один громадянин може створити лише одне фермерське господарство. З огляду на викладене, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області просило задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Бахмацького районного суду Чернігівської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.