Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 523/9078/16-ц
провадження № 61-22035св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Хопти С. Ф.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
суб`єкт оскарження - Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Шепітко І. Г. від 18 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараша А. А., Журавльова О. Г., від 09 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі - Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ), заінтересована особа - ОСОБА_1
Скарга мотивована тим, що у провадженні Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ перебувало виконавче провадження з виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованості в сумі 3 779,75 дол. США, що еквівалентно 30 162,40 грн, та судових витрат у розмірі 957,50 грн, яке 19 червня 2015 року було закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.
Державний виконавець неправомірно стягнув борг у гривні, у той час, коли згідно з рішенням суду та виконавчим листом було стягнення в доларах США з визначенням еквіваленту на 2012 рік. Курс долара до гривні значно збільшився, а стягнення відбулося за курсом на час ухвалення рішення.Так, стягнуті з боржника кошти у сумі 31 119,90 грн за курсом Національного банку України станом на 19 червня 2015 року становили 1 459,03 дол. США, а не 3 779,75 дол. США, які стягнуті судовим рішенням.
З урахуванням зазначеного, ПАТ "Ощадбанк" просило визнати неправомірними дії державного виконавця щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у гривневому еквіваленті, скасувати постанову Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 19 червня 2015 року (ВП № 45522633) про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ поновити вказане виконавче провадження та стягнути залишок боргу з ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2016 року у задоволенні скарги ПАТ "Ощадбанк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що дії Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ щодо стягнення боргу з боржника у розмірі 30 162,40 грн є правомірними, оскільки рішенням суду стягнуто борг в іноземній валюті у гривневому еквіваленті на час його ухвалення, а тому відсутні підстави для задоволення скарги ПАТ "Ощадбанк".
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ПАТ "Ощадбанк" на дії державного виконавця, оскільки останній правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду шляхом стягнення з боржника на користь стягувача 31 119,90 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ "Ощадбанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, що подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні скарги на дії державного виконавця, оскільки у виконавчому листі, який виданий судом, зазначено суму стягнення в іноземній валюті (доларах США) з одночасним зазначенням гривневого еквіваленту на час ухвалення рішення, а тому стягненню в порядку примусового виконання державним виконавцем підлягають кошти саме в іноземній валюті (доларах США), а не їх гривневий еквівалент на час ухвалення рішення. Отже, рішення Суворовського районного суду Одеської області від 24 січня 2012 року виконано частково, а тому у державного виконавця були відсутні підстави закінчувати виконавче провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, що переглядається, установлено, що 12 листопада 2013 року у Суворовським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 1527/2-3038/11 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованості у сумі 3 779,75 дол. США, що еквівалентно 30 162,40 грн та судові витрати у розмірі 957,50 грн.
Постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 20 листопада 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа.
Згідно з квитанцією від 16 червня 2015 року № 80 та розрахунком-розпорядженням, ОСОБА_1 під час здійснення виконавчих дій сплатив на рахунок Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ 34 303,78 грн.
Постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 19 червня 2015 року виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованості у сумі 3 779,75 дол. США, що еквівалентно 30 162,40 грн, та судових витрат у розмірі 957,50 грн закінчено у зв`язку з виконанням рішення, стягненням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
У пункті 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено, зокрема, обов`язковість рішень суду.
На час відкриття виконавчого провадження чинним був Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон"), згідно зі статтею 1 якого, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За частиною першою статті 6 Закону державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 зазначеного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до положень статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.