Постанова
Іменем України
29 травня2019 року
м. Київ
справа № 643/1455/18
провадження № 61-45696 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківська міська рада
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року у складі судді Короткого І. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для її прийняття.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1 .
Строк для прийняття спадщини ним пропущено з поважних причин, оскільки про смерть тітки він дізнався наприкінці грудня 2016 року, і з цього часу почав вживати заходи з метою з`ясування місця перебування тіла померлої. 28 квітня 2017 року після впізнання тіла невідомої особи жіночої статі 65 років, він отримав висновок експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи про смерть ОСОБА_2, та лише 18 листопада 2017 року, з урахуванням направлення запиту до компетентних органів Російської Федерації, - свідоцтво про її смерть.
Після отримання свідоцтва про смерть спадкодавця, він звернувся до державного нотаріуса Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримав відмову з тих підстав, що він протягом встановленого законом строку не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 була затримка у видачі йому свідоцтва про смерть спадкодавця, з обставин, що не залежали від його волі, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, та визначити додатковий строк тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті
ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня
2018 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів обставин пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 з поважних причин, ураховуючи, що про смерть тітки йому було відомо ще у січні 2017 року. Той факт, що позивач тривалий час оформляв свідоцтво про смерть спадкодавця, не дає підстав для висновку про існування обʼєктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини у межах шестимісячного строку з часу її відкриття.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зважаючи на те, що про смерть ОСОБА_2 позивачу стало відомо з актового запису про смерть невідомої особи від 10 січня 2017 року № 499 року, згодом впізнаної ним як ОСОБА_2, він мав достатньо часу до спливу встановленого чинним законодавством строку для прийняття спадщини, але звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою лише 13 грудня 2017 року, а відтак суд першої інстанції правильно визнав неповажними причини пропуску ним строку для прийняття спадщини. Рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2018 року і постанову Апеляційного суду Харківської області від 06 вересня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неповажність наведених ним причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не звернули увагу на те, що зміни до актового запису про смерть спадкодавця були внесені одночасно з отриманням свідоцтва про її смерть, тобто 18 листопада 2017 року, що унеможливлювало його звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з моменту її відкриття.
Незважаючи на те, що ОСОБА_2 була похована як невпізнана особа, він у найкоротший строк здійснив усі необхідні та залежні від нього дії направлені на своєчасне прийняття спадщини, але з огляду на значну тривалість оформлення документів про смерть спадкодавця, був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Його поведінка, з моменту, коли він дізнався про смерть тітки, зокрема вчинення ним активних дій з метою реєстрації компетентним органом факту смерті тітки саме, як ОСОБА_2, свідчить про його бажання прийняти спадщину.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка ОСОБА_1 - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .
Актовий запис про смерть від 10 січня 2017 року № 499, не містив даних про прізвище, імʼя та по батькові померлої, а тому ОСОБА_2 була похована як невідома особа.
Згідно висновку Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28 квітня 2017 року, невідома жінка 65 років впізнана як ОСОБА_2
17 травня 2017 року позивач звернувся до Московського районного у м. Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про внесення змін (доповнень) до актового запису про смерть № 499 від 10 січня 2017 року, в частині доповнення відомостей про померлу особу в звʼязку з впізнанням трупа.
Після розгляду вищенаведеної заяви та внесення змін до актового запису про смерть, 18 листопада 2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .