Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 713/1096/18
провадження № 61-2157св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Вижницька нотаріальна контора Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року в складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Владичана А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Вижницька нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання заповіту дійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, з яким ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з лютого 2005 року по день його смерті.
ОСОБА_3 18 лютого 2015 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В., згідно з яким все майно заповів у рівних частках позивачу та ОСОБА_2 (сину спадкодавця).
Секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В . 10 березня 2015 року посвідчено інший заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01 липня 2016 року у справі № 713/1003/15-ц, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року, заповіт від 10 березня 2015 року, посвідчений секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В., визнано недійсним.
Вказувала, що оскільки заповіт від 10 березня 2015 року визнано недійсним, то вона має право на спадкуванні відповідно до умов заповіту від 18 лютого 2015 року, тому вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.
Проте, Вижницька державна нотаріальна контора листом від 27 липня 2016 року повідомила, що спадкування після ОСОБА_3 буде здійснюватися за законом, оскільки два заповіти є нечинними, а листом від 07 лютого 2017 року повідомила, що провадження по спадковій справі зупинено до вирішення судом цивільної справи № 713/1528/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про зміну черговості та одержання права на спадкування.
Разом з тим, до закінчення розгляду судом указаної справи № 713/1528/16-ц нотаріус 11 жовтня 2017 року (передчасно та незаконно) видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спадкове майно - домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Вважає дії нотаріуса неправомірними, такими, що порушують її право на спадщину.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила: визнати дійсним заповіт ОСОБА_3 від 18 лютого 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В.; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2, посвідчене державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Мицкан Ж. І. 11 жовтня 2017 року.
У подальшому ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на спадщину залишити без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заповіт, посвідчений у виконавчому комітеті Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 10 березня 2015 року, визнано недійсним, отже він є нечинним. Заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В. 18 лютого 2015 року, скасований заповітом від 10 березня 2015 року, тому також є нечинним.
Чинність попереднього заповіту ОСОБА_3 від 18 лютого 2015 року не відновлюється і спадкування здійснюється за законом на загальних підставах. Позов ОСОБА_1 про визнання заповіту дійсним є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову з інших підстав.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що законодавством не передбачено можливості визнання заповіту дійсним, а захист порушеного права позивача за обставинами спору може бути захищено не у будь-який, а у конкретно визначений спосіб, а саме шляхом визнання права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спадкодавець не складав нового заповіту, тому неправомірні дії інших осіб не повинні впливати на дійсність заповіту від 18 лютого 2015 року та порушувати права законного спадкоємця. Отже підстави для усунення ОСОБА_1 від спадкування за заповітом від 18 лютого 2015 року відсутні.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що законодавством не передбачено можливість визнання заповіту дійсним, тому порушене право позивача підлягає захисту. Статтею 16 ЦК України передбачено такий захист порушеного права, як відновлення становища, яке існувало до порушення, тому заповіт від 18 лютого 2015 року необхідно визнати дійсним.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
21 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який 18 лютого 2015 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В., згідно з яким все майно заповів у рівних частках ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Секретарем виконавчого комітету Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В. 10 березня 2015 року посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 01 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року, заповіт від 10 березня 2015 року, посвідчений секретарем Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Н. В., визнано недійсним.
Вижницька державна нотаріальна контора листом від 27 липня 2016 року повідомила, що спадкування після ОСОБА_3 буде здійснюватися за законом, оскільки два заповіти є нечинними, а листом від 07 лютого 2017 року повідомила, що провадження по спадковій справі зупинено до вирішення судом цивільної справи № 713/1528/16-ц.
Згідно з вказаним листом державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області від 27 липня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено, що заповіт, посвідчений у виконавчому комітеті Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 10 березня 2015 року визнано недійсним, отже він нечинний. Заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н. В. 18 лютого 2015 року, скасований заповітом, посвідченим у виконавчому комітеті Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області 10 березня 2015 року, тому є нечинний. Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, буде здійснюватися за законом.
Апеляційний суд також встановив, що ОСОБА_3 новий заповіт від 10 березня 2015 року не складав та не підписував.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.