Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 344/10664/15-ц
провадження № 61-26192св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року у складі колегії суддів:
Ясеновенко Л. В., Бойчука І. В., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, укладеним між сторонами 28 грудня 2007 року, на суму 80 000,00 доларів США зі строком повернення до 10 грудня 2033 року та сплатою 13,45 % річних, станом на 15 лютого 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 626 529,37 грн (тіло кредиту та нараховані станом на 15 лютого 2012 року відсотки), яка стягнута з відповідачів рішенням Івано-Франківського міського суду
від 14 березня 2013 року.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути
35 602,04 доларів США заборгованості за відсотками за період із 15 лютого 2012 року до 15 липня 2015 року, 476 162,32 грн інфляційних збитків та 43 925,72 грн - 3 % річних.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 16 листопада 2015 року позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" 43 925,72 грн - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що банк, звернувшись у 2012 році до суду із позовом про дострокове стягнення кредиту у повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, тому з моменту набрання заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2013 року у справі
№ 0907/5270/2012 законної сили, право банку на отримання процентів за кредитним договором припинилось. Вимога про стягнення у солідарному порядку з відповідачів 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161 є обґрунтованою.
Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ПАТ "Універсал Банк" про стягнення 3 % річних сторонами не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2015 року у частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ "Універсал Банк" 35 602,04 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 838 285,63 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та 4 019,40 грн судового збору. У решті рішення суду залишено без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що ухвалення рішення про стягнення грошової суми за договором позики не припиняє обов`язку позичальника сплатити проценти за користування грошима, передбачені статтею 1048 ЦК України, та 3 % річних, передбачені статтею 625 цього Кодексу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що звернувшись 21 жовтня 2011 року до
ОСОБА_1 із вимогою про дострокове повернення кредиту, а також до суду із відповідними позовними вимогами, ПАТ "Універсал Банк" змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому нарахування позивачем відсотків на заборгованість за кредитним договором із моменту пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту є безпідставним та не підлягає задоволенню.
У червні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що нарахування відсотків за кредитним договором з моменту звернення позивача із вимогою від 02 жовтня 2011 року про дострокове повернення кредиту суперечить вимогам чинного законодавства України, а отже, позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161 за період
із 15 лютого 2012 року до 15 липня 2015 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У липні 2018 року від ПАТ "Універсал Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, відсутні підстави для його скасування.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 29 травня 2018 року та від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 13 травня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.
Судом установлено, що 28 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 020-2915/840-0161, відповідно до пункту 1.1 якого кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти у сумі 80 000,00 доларів США, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 9.1 кредитного договору від 28 грудня 2007 року
№ 020-2915/840-0161 цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Пунктом 1.2 кредитного договору від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161 визначено, що строк кредитування за цим договором становить період: із дати надання кредиту позичальнику до 10 грудня 2033 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми кредиту).
28 грудня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 020-2915/840-0161-Р, відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов`язань за кредитом, що виникли із кредитного договору від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161, укладеного між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
ОСОБА_1 належним чином не виконувала умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв`язку із чим станом на 15 лютого 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 626 529,37 грн (тіло кредиту та відсотки, нараховані станом на 15 лютого 2012 року).
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 березня 2013 року у справі № 0907/5270/2012, яке набрало законної сили
05 квітня 2013 року, задоволено позов ПАТ "Універсал Банк". Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за договором від 28 грудня 2007 року № 020-2915/840-0161 у сумі 626 529,37 грн.