1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


10 червня 2019 року

м. Київ


справа № 686/9825/17

провадження № 61-35576св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року у складі судді: Продана Б. Г., та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Пастощука М. М.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 .) про стягнення збитків.


Позовна заява обґрунтована тим, що 23 березня 2016 року ОСОБА_1 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1, передав ОСОБА_2 комп`ютерну техніку, зокрема "Macbook Pro15 MJLT 2KS/А" (серійний номер C02PRAWHG8WP) і "Macbook Pro15 MGXA2S/А" (серійний номер C02PJ339G3QC), для реалізації за винагороду. Вказана комп`ютерна техніка загальною вартістю 4 000 умовних одиниць була викрадена невстановленими особами з приміщення магазину, внаслідок чого позивачу завдано збитків, які слід покласти на ОСОБА_2


ОСОБА_1 просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 104 400 грн та судовий збір.


Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15 листопада 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 104 400 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що договір, який 23 березня 2016 року уклали ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за своєю сутністю є договором комісії. Цю обставину сторони визнали в суді. Таким чином, отримавши від ОСОБА_1 комп`ютери на реалізацію, ОСОБА_2 взяв на себе відповідальність за їх збереження. Викрадення комп`ютерної техніки з магазину спричинило ОСОБА_1 збитки. ОСОБА_2 не довів, що вжив усіх заходів з охорони майна, одержаного ним на комісію, та збитків позивачеві завдано не з його вини.


При відхиленні доводів апеляційної скарги, суд вказав, що статті 1212, 1213 ЦК України не регулюють спірні правовідносини. Посилання суду першої інстанції на ці норми не вплинуло на правильність його висновків.


Аргументи учасників справи


У грудні 2017 року ФОП ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені рішення та відмовити в задоволенні позову. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що: відсутня неправомірність дій ФОП ОСОБА_2 і причинний зв`язок між шкодою; Позивач добровільно звернувся до ФОП ОСОБА_2 із пропозицією прийняття на реалізацію комп`ютерної техніки, на підтвердження факту чого було видану квитанцію, а тому стаття 1212 ЦК України не має застосовуватися; ФОП ОСОБА_2 укладено договір суборенди приміщення для здійснення діяльності по реалізації комп`ютерної техніки, який підтверджує наявність в приміщенні охоронної сигналізації. Вказаний договір було надано до апеляційного суду, проте даний доказ не відображений в ухвалі апеляційного суду.


Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.


Рух справи


У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Позиція Верховного Суду


Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.


Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.


У частині першій статті 1021 ЦК України передбачено, що комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.


Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.


................
Перейти до повного тексту