Постанова
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 195/1388/17-ц
провадження № 61-37998св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня
2018 року у складі судді Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконував внаслідок чого станом на 31 травня 2017 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 16 553 грн 31 коп., яка складається з 1 719 грн 32 коп. - заборгованості за кредитом, 13 569 грн 55 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом, 500 грн - штрафу (фіксована частина), 764 грн
44 коп. - штрафу (процентна складова).
Посилаючись на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором
від 16 липня 2010 року у розмірі 16 553 грн 31 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 08 лютого 2018 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права за межами строку позовної давності про застосування якого було заявлено відповідачем.
Не погоджуючи із вказаним рішенням ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня
2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" повернуто заявнику. Зобов`язано управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра повернути ПАТ КБ "ПриватБанк" з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 2 400 грн.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга подана та підписана представником банку за довіреністю, документів на підтвердження того, що представник, яким підписано апеляційну скаргу, є адвокатом суду не надано, тому апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2018 року,
ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення норм процесуального права, просило ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк".
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року справу за позовом
ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ціна позову в цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частина шоста статті 19 ЦПК України) та становить 16 553 грн 31 коп., отже ця справа є малозначною, а тому в силу вимог статті 60 ЦПК України представництво інтересів банку в суді апеляційної інстанції може здійснювати представник за довіреністю без статусу адвоката.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з невиконанням
ОСОБА_1 умов вказаного кредитного договору у нього утворилась заборгованість у розмірі 16 553 грн 31 коп., яку просив стягнути ПАТ КБ "ПриватБанк" на свою користь.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24 квітня 2018 року представником ПАТ КБ "ПриватБанк" - Литвиненко О. Л. було подано апеляційну скаргу на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2018 року.
Апеляційна скарга подана і підписана представником ПАТ КБ
"ПриватБанк" - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 305-К-О від 26 січня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.