Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 395/268/17-ц
провадження № 61-36639св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Канізька сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області, Новомиргородська районна державна адміністрація Кіровоградської області,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Черненко В. В., Авраменко Т. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2, який за життя набув право на отримання земельної частки (паю) із земель колективного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" (далі - КСП "Хлібороб").
Як спадкоємець першої черги, вона в установлений законом строк прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2
До складу спадкового майна увійшли житловий будинок на АДРЕСА_1 та грошові вклади, проте не увійшло право на земельну частку (пай), так як за життя батько на встиг вирішити питання щодо нього.
Влітку 2016 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 був членом КСП "Хлібороб", працював у колгоспі імені Леніна з 1966 року до 1982 року та помилково пропущений у списках працівників, які мають право на отримання земельної частки (паю).
Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Хлібороб" отримало 20 лютого 1995 року, розмір земельної частки (паю), яка виділялась при розпаюванні членам КСП "Хлібороб", становить 7,1 умовних кадастрових га.
У період розпаювання колгоспних земель та отримання підприємством державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_2 був членом КСП "Хлібороб", заяви про виключення з членів КСП "Хлібороб" не подавав, рішення з цього приводу не приймалося, однак земельну частку (пай) він не отримав, а через шість місяців після отримання підприємством державного акту помер.
Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнень просила визнати за нею право на отримання земельної частки (паю) у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2018 року у складі судді Орендовського В. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 7,1 умовних кадастрових га колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям" із земель, переданих у колективну власність згідно державного акту на право колективної власності на землю від 20 лютого 1995 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 на момент смерті на підставі статті 25 ЗК України мав гарантоване право на земельну частку (пай) як пенсіонер з числа працівників КСП "Хлібороб", а після його смерті його донька ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку прийняла спадщину та успадкувала всі без виключення права, які належали спадкодавцю, зокрема і право на земельну частку (пай).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ОСОБА_2 не набув права на земельну частку (пай) із земель КСП "Хлібороб" у розумінні пунктів 1, 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям" та статті 25 ЗК України, відсутні підстави для спадкування цих прав і ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про те, що її батько не набув права на земельний пай і це право не увійшло до спадкової маси після його смерті. 20 лютого 1995 року КСП "Хлібороб" отримало державний акт на право колективної власності на землю і, відповідно, ОСОБА_2 . як член КСП отримав право на частку у праві колективної власності.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Канізька сільська рада подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Канізької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування та витребувано справу з Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2
У встановлений законом строк спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка ОСОБА_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок на АДРЕСА_1 та грошові вклади, розміщені на рахунках у відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".
Відповідно до архівної довідки від 07 лютого 2017 року трудового архіву Новомиргородського району Кіровоградської області ОСОБА_2. працював у колгоспі імені Леніна, КСП "Хлібороб" Канізької сільської ради з 1966 року до 1982 року. У подальшому йому призначена пенсія як особі з інвалідністю ІІ групи.
20 лютого 1995 року КСП "Хлібороб" Канізької сільської ради Новомиргородського району видано державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 .
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27 січня 2017 року в архіві відділу зберігається державний акт на право колективної власності на землю КСП "Хлібороб" Канізької сільської ради Новомиргородського району від 20 лютого 1995 року серії НОМЕР_2, до якого додаються список громадян-членів КСП "Хлібороб" та додатковий список членів КСП "Хлібороб" на земельний пай. ОСОБА_2 не значиться у жодному із зазначених списків.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалась на те, що її батько на час паювання був членом КСП "Хлібороб" та мав право на земельну частку (пай) відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.