Постанова
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 643/7723/16-ц
провадження № 61-15211св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", яка підписана представником Трегуб Оксаною Анатоліївною, на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року у складі судді: Довготько Т. М., та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява обґрунтована тим, що 16 червня 2006 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 805/16/21-1/6-288, відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 29 000 доларів США, зі сплатою 12,2 % річних з щомісячним погашенням основної заборгованості та кінцевим терміном повернення заборгованості 10 червня 2026 року.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 29 жовтня 2008 року в договорі кредиту було змінено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14 % річних. Згідно додаткової угоди № 2 від 30 квітня 2013 року було змінено порядок оплати заборгованості за договором кредиту.
16 червня 2006 року для забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 805/16/21-1/6-288 між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 805/13/26/6-971, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Кошель І. В. Предметом іпотеки є двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 48,4 кв. м, що належить відповідачу на праві приватної власності.
Позивач вказував, що позичальник взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не сплатила, чим порушила умови договору кредиту. Станом на 20 травня 2016 року загальний розмір заборгованості складає 572 236,94 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом у розмірі 17 037,83 доларів США, що еквівалентно 430 368,29 грн; сума заборгованості за відсотками у розмірі 4 100,55 доларів США, що еквівалентно 103 578,05 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 795,78 доларів США, що еквівалентно 20 101,05 грн; пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 720,10 доларів США, що еквівалентно 18 189,54 грн.
В порядку досудового врегулювання спорів банком на адресу відповідача були направлені листи-претензії про порушення позичальником порядку погашення кредиту та необхідність сплатити наявну заборгованість, але відповідачем не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості.
ПАТ "Укрсоцбанк" просило:
звернути стягнення за іпотечним договором № 805/13/26/6-971 укладеним 16 червня 2006 року на двокімнатну квартиру, загальною площею 48,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 червня 2006 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Кошель Т. В. за реєстровим № 2235 та 16 червня 2006 року в Державному реєстрі правочинів за № 1374425, право власності зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10958802, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 16 червня 2006 року;
за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 805/16/21-1/6-288 від 16 червня 2006 року в сумі 572 236,94 грн, та усі витрати, пов`язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки;
визначити у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України "Про іпотеку" на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна підчас проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року, позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 805/16/21-1/6-288 від 16 червня 2006 року в сумі 572 236, 94 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно - двокімнатну квартиру загальною площею 48.4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16 червня 2006 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Кошель Т. В. за реєстровим № 2235 та 16 червня 2006 року в Державному реєстрі правочинів за № 1374425, право власності зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10958802, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 16 червня 2006 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна підчас проведення виконавчих дій. Вказано, що рішення суду не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позичальник взяті на себе зобов`язання за договором кредиту не виконала, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не сплатила, чим порушила умови договору. А тому вважали, що обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна підчас проведення виконавчих дій.
Вимоги позивача в частині витрат, пов`язаних зі збереженням та реалізацією предмета іпотеки є необґрунтованими.
Оскільки позовні вимоги банку в частині звернення стягнення на спірну квартиру як предмет іпотеки підлягають задоволенню, проте спірна квартира виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України ОСОБА_1 за кредитом, наданим їй 16 червня 2006 року банком в іноземній валюті (доларах США) і суду не надано у передбаченому порядку належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 у власності іншого нерухомого житлового майна, загальна площа спірної квартири 48,4 кв. м, що не перевищує 140 кв. м, то рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що зазначення в резолютивній частині рішення суду про те, що воно не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є безпідставним, апеляційний суд вказав, що оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень, на період чинності цього Закону. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає виконанню.
Аргументи учасників справи
У січні 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" через представника Трегуб О. А. подало касаційну скаргу, в якій просило ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року скасувати, в заочному рішенні Московського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року змінити резолютивну частину та виключити вказівку, що "рішення суду не підлягає виконанню протягом дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". При цьому посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.