Постанова
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 522/13186/15-ц
провадження № 61-28504св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", яка підписана представником Ананьєвою Ганною Сергіївною, на рішення апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позовна заява обґрунтована тим, що між банком та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 2007/24-24/232 від 21 грудня 2007 року, за яким надано кредит в сумі 80 000 доларів США під 13,3% річних з кінцевим терміном повернення коштів до 20 грудня 2016 року.
Позивач вказував, що внаслідок неналежного виконання умов договору кредиту станом на 24 вересня 2014 року в загальній сумі 148 945,87 доларів США.
ПАТ "Укрсоцбанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 2007/24-24/232 в загальній сумі 148 945,87 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення та судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року в складі судді: Шенцевої О. П. позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 2007/24-24/232 в сумі 148 945,87 доларів США, що за курсом встановленим Національним Банком України на день ухвалення рішення складає 4 025 306,67 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не виконав умови договору кредиту та після отримання повідомлення не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки, за користування кредитними коштами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року скасовано та в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 останній платіж за договором кредиту здійснив 03 грудня 2008 року. Відповідно до пункту 4.5 договору кредиту № 2007/24-24/232 від 21 грудня 2007 року у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання зміни строку (терміну) виконання основного зобов`язання та визначили умови такого виконання. Строк виконання основного зобов`язання було змінено з 20 грудня 2016 року на 01 лютого 2009 року (60 календарних днів з дня останньої оплати 03 грудня 2008 року за договором). Позов ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості пред`явлено до суду 26 червня 2015 року. ОСОБА_1 в суді першої інстанції до ухвалення рішення заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності. Таким чином, звернення ПАТ "Укрсоцбанк" до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 26 червня 2015 року є зверненням до суду за захистом цивільного права з пропуском позовної давності.
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" через представника Ананьєву Г. С . подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржене рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. При цьому посилалося на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційним судом неправильно застосовано позовну давність до всієї суми заборгованості. Оскільки кредитні кошти за договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах позовної давності.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення апеляційного суду залишити без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що на підставі пункту 4.5 договору кредиту від 21 грудня 2007 року № 2007/24-24/232 строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а тому суд правильно відмовив у задоволенні позову.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Апеляційний суд встановив, що банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 2007/24-24/232 від 21 грудня 2007 року, за яким надано кредит в сумі 80 000 доларів США під 13,3% річних з кінцевим терміном повернення коштів до 20 грудня 2016 року.
Внаслідок неналежного виконання договору кредиту № 2007/24-24/232 від 21 грудня 2007 року станом на 24 вересня 2014 року утворилась заборгованість в загальній сумі 148 945,87 доларів США: заборгованість за кредитом 72 549,21 долар США, за процентами 58 154,93 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту 8 311,61 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення процентів 9 930,12 доларів США.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сплив визначеного договором строку кредитування обумовлює початок перебігу позовної давності.
У пункті 4.5 договору кредиту від 21 грудня 2007 року № 2007/24-24/232 передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).