Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 686/24549/15-ц
провадження № 61-40635св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Мороз В. О, від 02 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Гринчука Р. С., Грох Л. М., від 19 червня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням і поділ спільного майна подружжя.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 04 жовтня 1987 року він перебував із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2014 року. За час шлюбу сторони в порядку приватизації державного житлового фонду набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, він і ОСОБА_2 придбали приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2, та автомобіль Mercedes Benz 612 Vario 2.9 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу майна та порядку користування житлом, а на даний час ОСОБА_2 здійснила відчуження автомобіля без згоди позивача.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Mercedes Benz 612 Vario 2.9 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 330 726, 67 грн, що еквівалентно 12 455, 81 дол. США. Визнати право спільної сумісної власності його, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Виділено у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 1-2, площею 11,8 кв. м, виділено в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату № 1-1 площею 16,4 кв. м. Решту площі залишено у спільному користуванні вищевказаних осіб, за виключенням літнього приміщення лоджії 1,6 кв. м, яка залишається у користуванні ОСОБА_1 В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автобуса Daimler-Benz 612, 2000 року випуску, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за ОСОБА_2, іншу 1/2 частку автобуса залишено у власності ОСОБА_2 Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на приміщення магазину по АДРЕСА_2 . В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлений порядок користування квартирою не суперечить вимогам закону та не порушує права сторін. Приміщення магазину та автомобіль набуті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час шлюбу за спільні кошти, внаслідок чого це майно належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Частки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в автомобілі є рівними, разом із тим підстави для присудження позивачеві грошової компенсації вартості майна відсутні, оскільки ОСОБА_2 не дала згоди на такий порядок поділу майна та не внесла відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної сумісної власності і такий правовий режим зберігається, суд вправі виділити в користування сторонам спору в натурі частки, рівнозначні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. Автобус і приміщення магазину придбані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу за спільні кошти подружжя, при цьому, укладаючи договори купівлі-продажу майна, ОСОБА_2 . діяла як фізична особа в інтересах сім`ї, остання не надала доказів на підтвердження того, що спірне майно набуте нею за кошти, які належали їй особисто, в тому числі за кошти від здійснення підприємницької діяльності. За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що автомобіль і приміщення магазину належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при встановленні порядку користування квартирою судами порушено права відповідача, оскільки позивачу виділено у користування більша житлова площа спірної квартири, що є неспівмірним їх часткам. Майно фізичної особи-підприємця, яке придбане за кошти від своєї діяльності і не в інтересах сім`ї та використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність, відповідно до статті 57 СК України, а не як об`єкт спільної сумісної власності подружжя, який підлягає поділу відповідно до статей 60, 61 СК України. Судами безпідставно не застосовано положення статті 267 ЦК України, оскільки позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування житловим приміщенням і поділ спільного майна подружжяпризначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з 04 жовтня 1987 року у зареєстрованому шлюбі, який 27 серпня 2014 року розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області увід 27 серпня 2014 року у справі № 686/16807/14-ц. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинили шлюбні відносини 14 січня 2012 року, що встановлено вказаним рішенням (а. с. 6, 10).
ОСОБА_2 з 10 серпня 2007 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (а. с. 111, 114).
13 листопада 2007 року між ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_2 надано кредит у сумі 60 тис. доларів США на поточні потреби (а. с. 115-118).
Оплата коштів за кредитним договором проводилась ОСОБА_2 з грудня 2007 року по червень 2012 року (а. с. 119-139).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 листопада 2007 року між ВАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 (а. с. 17-21).
У період перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано наступне майно.
17 листопада 2007 року придбано автобус Daimler-Benz 612, 2000 року випуску, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2 (а. с. 30, 113, 188).
Згідно висновку експерта № 003/17 судової автотоварознавчої експертизи від 26 січня 2017 року середня ринкова вартість спірного автобуса, визначена без огляду транспортного засобу по матеріалах справи, станом на листопад 2007 року складає 124 558, 25 грн (а. с. 72-80).
27 травня 2009 року було придбано приміщення магазину по АДРЕСА_2 . (а. с. 102- 107), що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частини приміщення магазину, укладеним 27 травня 2009 року між Летичівським районним споживчим товариством та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 прийняла у власність 48/100 частин приміщення магазину загальною площею 88,0 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, вартістю 46 750, 00 грн. Вказаний договір укладено за згодою чоловіка ОСОБА_1 (а. с. 183, 184, 195).
14 грудня 2011 року між Летичівським районним споживчим товариством та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі- продажу частини приміщення магазину, згідно якого ОСОБА_2 прийняла у власність інших 52/100 частин приміщення магазину, площею 94,3 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, вартістю 57 500, 00 грн. Договір укладено за згодою чоловіка ОСОБА_1 (а. с. 185, 186, 198).
Судами також встановлено, що у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуває квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, технічного паспорту, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 7, 8, 102).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 42/16 від 05 жовтня 2016 року встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, є можливим, виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 1-2 площею 11,8 кв. м та виділивши в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату № 1-1 площею 16,4 кв. м. Решту площі залишити у спільному користуванні вищевказаних осіб, за виключенням літнього приміщення лоджії 1,6 кв. м, яка залишається у користуванні ОСОБА_1 (а. с. 49-60).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частинами першою та третьою статті 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.