Постанова
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 310/5745/16-ц
провадження № 61-40572св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року у складі судді Троценко Т. А. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що при ознайомленні з матеріалами перевірки, яку здійснював інспектор Бердянського відділу поліції головного управління поліції в Запорізькій області Решетов О. В. за заявою матері - ОСОБА_3 щодо неправомірних дій ОСОБА_2, їй стало відомо про те, що остання у своїх поясненнях стверджувала, що вона, позивач, є психічно хворою, перебуває на обліку у Бердянському психоневрологічному диспансері і на цій підставі пише необґрунтовані заяви. Крім того, зазначену недостовірну інформацію ОСОБА_2 також поширювала серед інших громадян, які виступали свідками у суді за позовом її матері. Внаслідок поширення цієї інформації працівники поліції стали до неї грубо відноситися, не перевіряли її заяви. Цими неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, приниженні її соціальної оцінки в очах оточуючих.
Посилаючись на викладене, позивач просила зобов`язати ОСОБА_2 публічно спростувати поширену нею недостовірну інформацію про неї через засоби масової інформації, вибачитися та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у силу положень статті 286 ЦК України заперечувала щодо можливості суду перевірити дійсність інформації, яку вона й просила спростувати, а тому встановити порушення її немайнового права не було можливим. Крім того, позивач не довела, які негативні наслідки настали після того, як відповідач поширила щодо неї інформацію.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 реалізовано її конституційне право на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. У зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, інформація, що викладена у заяві, перевірена відповідною посадовою особою - старшим інспектором Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Решетовим О. В. відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10 жовтня 2004 року № 1177, зокрема опитані особи, яких стосувалося звернення та прийнято процесуальне рішення - висновок від 20 червня 2016 року, відповідно до якого припинена перевірка та направлена відповідь заявнику. Тобто, у цьому випадку мало місце не поширення недостовірної інформації, а надання пояснень ОСОБА_2 старшому інспектору поліції під час виконання ним своїх обов`язків з перевірки отриманих відомостей за відповідною заявою. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про поширення ОСОБА_2 будь-якої недостовірної інформації серед інших осіб та у інший спосіб, а також, що вказана інформація не відповідає дійсності або викладена неправдиво позивачем суду не надано.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що поширена відповідачем інформація завдала їй шкоди, оскільки ОСОБА_2 у своїх поясненнях дільничному Бердянського відділу поліції вказала, що вона є психічно хворою. Суди розглянули справу з порушенням принципу верховенства права. Суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили її доводів про те, що відповідач поширила стосовно неї інформацію, яка не відповідає дійсності, не зобов`язали її спростувати таку інформацію, внаслідок чого порушений її нормальний спосіб життя, принижено її авторитет серед рідних, друзів та колишніх колег по роботі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у поясненнях старшому інспектору Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, майору поліції Решетову О. В. під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_3, яка зареєстрована в журналі "Єдиного обліку" 02 червня 2016 року під номером 9153 вказала, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у психіатра.
Крім того, позивач вказала на те, що відповідач неодноразово, в коридорі Бердянського міськрайонного суду 25 листопада 2015 року, 13 жовтня та 19 вересня 2016 року повідомила ці факти іншим громадянам, які виступали свідками в суді за позовом її матері.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.