Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 487/7097/18
провадження № 61-5061св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2018 року у складі судді Павлової Ж. П. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Коломієць В. В., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила здійснити поділ майна, що є обʼєктом спільної сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на: Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ; Ѕ частину гаража № НОМЕР_1 в АГК "Прогрес" Заводського району міста Миколаєва; Ѕ частину гаража № НОМЕР_2 в АГК "Прогрес" Заводського району міста Миколаєва; Ѕ частину гаража № НОМЕР_3 в АГК "Локомотив" Заводського району міста Миколаєва; Ѕ частину автомобіля Subaru Forester 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Ѕ частину грошових коштів, які перебувають або перебували на банківських рахунках ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "ПУМБ".
У грудні 2018 року позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на банківські рахунки, відкриті в публічному акціонерному товаристві "ПУМБ" (далі - ПАТ "ПУМБ") за депозитними договорами: №264770839 від 31 січня 2017 року, №271232809 від 8 квітня 2018 року, №270048616 від 7 лютого 2018 року, №269993943 від 3 лютого 2018 року, №270048533 від 7 лютого 2018 року та картковий рахунок № НОМЕР_5 від 18 січня 2005 року, на яких знаходяться грошові кошти, які є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтування заяви зазначала, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем з 08 листопада 2002 року. Починаючи з серпня 2018 року сімейні стосунки між сторонами погіршилися та вони припинили фактичні шлюбні відносини. У жовтні 2018 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 без її згоди почав знімати з банківських рахунків грошові кошти, які є спільним майном подружжя. У зв`язку з наведеним просила задовольнити заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на банківські рахунки у відділенні ПАТ "ПУМБ" м. Миколаєва, на яких знаходяться грошові кошти, зареєстровані за ОСОБА_2, відкриті за депозитними договорами: № 264770839 від 31 січня 2017 року, № 271232809 від 08 квітня 2018 року, № 270048616 від 07 лютого 2018 року, № 269993943 від 03 лютого 2018 року, № 270048533 від 07 лютого 2018 року та картковий рахунок № НОМЕР_5 від 18 січня 2005 року.
Суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позовних вимог.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 оскаржила вказану ухвалу в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2018 року змінено. Виключено з резолютивної частини ухвали висновок суду про накладення арешту на рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_2 у ПАТ "ПУМБ", згідно депозитних договорів № 264770839 від 31 січня 2017 року, № 271232809 від 08 квітня 2018 року, № 269993943 від 03 лютого 2018 року. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані депозитні рахунки були закриті на час розгляду справи, тому накладення арешту на них не є ефективним захистом оспорюваних прав та інтересів позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що роздруківка з банківського рахунку відповідача не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки у ній відсутні підпис уповноваженої особи, відтиск печатки банку, дата її оформлення та вихідний номер, тому оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі недопустимих доказів.
Позивачем не доведено існування реальної загрози відчуження відповідачем спірного майна, тому застосування заходів забезпечення позову є безпідставним. Обраний захід забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Доводи касаційної скарги не містять посилань на незаконність постанови апеляційного суду в частині виключення з резолютивної частини ухвали суду першої інстанції висновку про накладення арешту на рахунки у ПАТ "ПУМБ", відкриті на ім`я ОСОБА_2, згідно депозитних договорів № 264770839 від 31 січня 2017 року, № 271232809 від 08 квітня 2018 року, № 269993943 від 03 лютого 2018 року, а тому постанова апеляційного суду в цій частині не переглядається.
ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.