Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 201/402/15-ц
провадження № 61-31970св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року у складі судді Наумової О. С., додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2017 року у складі судді Наумової О. С. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 18 липня 2013 року між нею та акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") був укладений депозитний договір, згідно з умовами якого вона передала банку 20 000 доларів США під 7,5 % річних.
Навесні 2014 року, у зв`язку з припиненням функціонування банківських відділень АТ "КБ "ПриватБанк" на території АР Крим, її рахунки були безпідставно заблоковані.
З метою отримання належних їй коштів та нарахованих відсотків, 21 листопада 2014 року вона звернулась до відділення банку у місті Києві із заявою про розірвання вказаного депозитного договору та повернення належних їй сум, однак її вимоги виконані не були.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу від 18 липня 2013 року № SAMDN80000736618940 у розмірі 20 000,00 дол. США, відсотки в розмірі 2 170,72 дол. США, відсотки в розмірі 475,61 дол. США, пеню в розмірі 520 790,21 дол. США, 3 % річних у сумі 1 287,12 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу від 18 липня 2013 року у розмірі 20 000,00 дол. США - банківський вклад, 2 170,72 дол. США - відсотки, 475,61 дол. США - відсотки, 1 287,12 дол. США - 3 % річних.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2017 року стягнуто з АТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 219 000,00 дол. США, що еквівалентно 6 006 732,00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Оскільки банк не довів відсутність депозитних зобов`язань перед позивачем за вказаним депозитним договором, не спростував відомостей про відкриття за таким договором особових рахунків, наявності платіжних банківських документів про внесення вкладів позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Установивши, що зобов`язання за депозитним договором відповідачем не виконані, позивач за цим договором є споживачем послуг, суд додатковим рішенням стягнув пеню, передбачену статтею 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст ухвали рішення апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2017 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 березня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішеннями суду першої інстанції, як такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року АТ "КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року в частині відмови у стягненні пені в апеляційному порядку не переглядалось. В касаційному порядку рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2017 року та ухвала апеляційного суду оскаржуються лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення банківського вкладу, відсотків та 3 % річних, в частині про відмову у стягненні пені ці судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішені спору.
Договір банківського вкладу, який укладено працівниками АТ "КБ "ПриватБанк" у Автономній Республіці Крим, не містить "мокрого" відбитку печатки банку, позивачем не підтверджено знаходження спірних грошових сум на депозитному рахунку, оскільки надані лише ксерокопії заяви на оформлення договору та квитанції про внесення грошових коштів.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення 28 лютого 2017 року, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені. Водночас, ухвалюючи додаткове рішення, зробив протилежні висновки та стягнув з банку на користь позивача пеню відповідно до статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала заперечення, в яких просила залишити касаційну скаргу АТ "КБ "ПриватБанк" без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження справи до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 201/402/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 липня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ "КБ "ПриватБанк" був укладений депозитний договір № SAMDN8000073661940 "Стандарт", згідно з умовами якого вона передала банку 20 000 дол. США під 7,5 % річних на строк 6 місяців до 18 січня 2014 року.
Пунктом 2 договору нарахування процентів за вкладом починаються з першого робочого дня після надходження грошей до банку і нараховуються за кожний календарний день.
Згідно з пунктом 4 договору дія договору припиняється з виплатою клієнтові всієї суми вкладу разом з процентами, які передбачені умовами договору.
У разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення дії вкладу клієнт не заявив банку про повернення вкладу, даний договір продовжується ще на один строк. Договір може бути продовжений неодноразово без явки клієнта. У цьому разі проценти за наступний строк вкладу нараховуються на суму вкладу з врахуванням довнесених коштів (пункт 6 договору).
На виконання умов договору позивачем у той же день було внесено грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США на рахунок № 2635860882933відповідно до квитанції від 18 липня 2013 року, на якій наявний підпис касира - ОСОБА_3 та ЕЦП CAGR. ACR00000048724970 .
21 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до голови правління АТ "КБ "ПриватБанк" у місті Дніпропетровську з заявою про розірвання договору, повернення банківського вкладу та виплату відсотків, однак кошти повернуті не були з посиланням на те, що договір банківського вкладу оформлений на території Автономної Республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією, у зв`язку із чим відокремлений підрозділ АТ "КБ "ПриватБанк" на території Автономної Республіки Крим припинив свою діяльність.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції й ухвали апеляційного суду.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції та судове рішення апеляційного суду не повністю відповідають.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.