1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


29 травня 2019 року

м. Київ


справа № 356/1380/17-ц


провадження № 61-1057св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Крата В. І.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача:ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

представники відповідача:ОСОБА_5 , ОСОБА_6,

третя особа - виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,


В С Т А Н О В И В:


Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини.


Позовна заява мотивована тим, що з 24 жовтня 2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року було розірвано. Мають дітей: дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розлучення з відповідачем діти проживали разом з нею, проте у квітні 2017 року відповідач без її згоди забрав малолітнього ОСОБА_8 і по теперішній час дитина проживає разом із ним. Вважала, що проживання малолітнього з нею буде відповідати найкращими інтересам дитини. Також, посилалась на те, що малолітній ОСОБА_8 не відвідує дитячого садка та його фактичним вихованням займаються батьки відповідача, а не він сам.


З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дитини, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір`ю - ОСОБА_1 .


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Березанського міського суду Київської області від 31 липня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.


Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що дитина з народження проживає в сім`ї батька, має схильність до нього та його близьких, а тому проживання малолітнього разом із батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року рішення Березанського міського суду Київської області від 31 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визначено місце проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із матір`ю - ОСОБА_1


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, виходив із того, що визначення місця проживання дитини з матір`ю повністю буде відповідати інтересам дитини.


Короткий зміст вимог касаційних скарг


У січні 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.


Аргументи учасників справи


Доводи осіб, які подали касаційні скарги


Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи апеляційним судом не взято до уваги те, що малолітня дитина фактично проживає з ним та знаходиться на його утриманні, а тому судом неповно з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а також не перевірено належним чином надані докази у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.


Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу


У березні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що судове рішення є законним і обґрунтованим.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судами установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2017 року розірвано.


Сторони мають двох дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 .


Між сторонами виник спір з приводу місця проживання їх спільної дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 .


Відповідно до актів обстеження умов проживання було виявлено належні умови для проживання дитини за місцем проживання як матері, так і батька, проте житлово-побутові умови батька кращі ніж у матері.


Відповідно до висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2,

від 15 березня 2018 року № 72 орган опіки вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього разом з його матір`ю - ОСОБА_1


30 вересня 2017 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_13


Відповідно до психологічного висновку практикуючого психолога Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей "Сезенків", психологічне обстеження дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, проводилося за наступними методами: діагностична бесіда, вільне малювання, проектна методика "Сім`я тварин", проективна методика діагностики між особових відносин Рене Жиля, метод спостереження (за ігровою діяльністю). На період обстеження дитина була спокійна, мала охайний зовнішній вигляд, хлопчик після знайомства достатньо легко іде на контакт, комунікабельний, відповідає на поставлені запитання чітко і зрозуміло. Розвиток дитини відповідає віковій нормі. Аналіз емоційного фону та результатів обстеження свідчить, що у дитини переважає позитивний настрій та довірливе ставлення до оточуючих. Хлопчик без роздумів залишився на одинці з психологом, виявляє інтерес до ігор, особливо до різноманітних конструкторів. Вільно пересувався по кімнаті. Під час діагностичної бесіди, встановлено, що ОСОБА_8 виявляє значну прихильність до батька: він є взірцем для хлопчика, висловлює бажання бути схожим на тата. Дитина вивчає для себе дві мами: мама ОСОБА_15 (дружина батька) та мама ОСОБА_1 (біологічна мати). Емоційну прихильність дитина виявляє до батька, мами ОСОБА_15, тітки ОСОБА_17, бабусі, дідуся, двоюрідного брата ОСОБА_16 . При розмові про маму ОСОБА_1 хлопець виявляє явне роздратування, пояснює тим, що його засмучують непорозуміння між мамою і батьком. Для дитини сім`я, в якій він проживає, є позитивним середовищем для психоемоційного та розумного розвитку. ОСОБА_8 достатньо чітко виявив своє бажання жити з батьком.

Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.


Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.


Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.


................
Перейти до повного тексту