Постанова
Іменем України
10 червня 2019 року
м. Київ
справа № 591/5118/14-ц
провадження № 61-8586 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року у складі судді Мальованої-Когер В. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів унаслідок невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у 2012 році між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було досягнуто домовленість про укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 . Оскільки власники вищевказаного нерухомого майна належним чином не оформили правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно, сторони домовилися здійснити його відчуження за письмовими розписками, а після належного оформлення відповідачкою правовстановлюючих документів здійснити нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу.
Попередньо він сплатив ОСОБА_2 7 500 доларів США із обумовлених 10 000 доларів США за належні їй 4/5 частки у зазначеному вище домоволодінні, а ОСОБА_3 він сплатив 1 000 доларів США за належну їй 1/5 частку у цьому домоволодінні, про що складено відповідні розписки. На підтвердження реальності намірів щодо продажу належного ОСОБА_2, ОСОБА_3 нерухомого майна, останні передали йому ключі від будинку та дозволили розпочати будівельні роботи, у зв`язку з чим він збудував новий фундамент під будівництво нового будинку, так як будинок, що належав попереднім власникам, перебував у незадовільному стані і був непридатний для проживання.
У 2013 році йому стало відомо, що відповідачка має намір продати зазначений будинок іншій особі на більш вигідних для неї умовах, проте отримані за розпискою грошові кошти відмовилась повернути. Такими діями відповідачки йому завдано моральних страждань, оскільки з метою придбання будинку він змушений був продати все своє майно, а відмова останньої від укладення договору купівлі-продажу та неповернення грошових коштів призвела до сварок у родині, наслідком чого стало розірвання шлюбу з дружиною.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 . 7 500 доларів США, інфляційні втрати, 3 % річних, майнову шкоду у розмірі 14 500 грн та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування жилим будинком та земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, щоїй на праві власності належить 4/5 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 . У 2012 році між нею та ОСОБА_1 було досягнуто усної домовленості про укладення договору купівлі-продажу щодо належної їй частки житлового будинку та відповідної частки земельної ділянки за цією ж адресою. Оскільки їй необхідно було звернутися до суду з метою оформлення права власності на майно у порядку спадкування, вона повідомила ОСОБА_1 про неможливість укласти договір одразу, на що останній погодився та сплатив частину грошових коштів, а вона передала йому ключі від будинку і дозволила користуватися ним разом із земельною ділянкою.
У квітні 2012 року ОСОБА_1 без її дозволу розпочав руйнування господарчих та побутових будівель, зокрема розібрав сараї, душ, вбиральню, навіси, а матеріали, які залишились від зазначених будівель, продав. У 2013 році відповідач зруйнував будинок, унаслідок чого він перебуває в непридатному для проживання стані. Після належного оформлення нею правовстановлюючих документів на частку у спірному будинку та земельну ділянку, ОСОБА_1 відмовився укладати договір купівлі-продажу, продовжує без належних правових підстав користуватись будинком та земельною ділянкою, ключі від нього та її майно, яке знаходиться в будинку, вартістю 5 000 грн, не повертає. Такими діями ОСОБА_1 їй завдано моральної шкоди, а саме у неї погіршився стан здоров`я, вона зазнала значних душевних страждань.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила суд усунути перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_1 155 000 грн майнової шкоди, з яких: 150 000 грн за руйнування будинку та знищення майна, 5 000 грн вартість її пошкоджених речей, що знаходиться у спірному житловому будинку, та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_2
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року, з урахуванням ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 07 червня 2016 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року, з урахуванням ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 07 червня 2016 року про виправлення описки,позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом надання до нього доступу ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено за його необгрунтованістю. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не підтверджено те, що унаслідок протиправних дій ОСОБА_1 їй було завдано майнової шкоди, тобто не підтверджено існування усіх складових для цивільно-правової відповідальності, а тому вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди є недоведеними. ОСОБА_2 позбавлена права у повній мірі користуватись й розпоряджатися належним їй майном, тому права останньої підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні житловим будинком.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2017 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позовних вимог про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та відшкодування майнової шкоди за пошкодженні речі. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року скасовано у частині задоволення позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1, та відмови у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі 5 000 грн за пошкоджені речі, що перебували у будинку. Провадження у справі у цій частині закрито.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року про залишення без розгляду його позову до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також розподілу судових витрат та ухвалу цього суду від 07 червня 2016 року про виправлення описки скасовано. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 49 310 грн 40 коп. та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено частково, рішення апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду (провадження №61-29781 св 18).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2016 року у частині вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 існувала домовленість про продаж належних їм будинку та земельної ділянки. ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 вартість її частки у цьому майні, а ОСОБА_2 більшу частину вартості належної їй частки, щодо якої між сторонами існувала домовленість. Унаслідок вказаних обставин ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 ключі від будинку та дозволила використовувати будинок та земельну ділянку як майбутньому власнику. Докази на підтвердження того, що при передачі у користування ОСОБА_1 будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 обмежила його у вчиненні будь-яких дій щодо цього майна відсутні. Вказані обставини також підтверджуються тим, що кошти у рахунок оплати вартості будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_1 після знесення надвірних господарських будівель та прибудов до будинку. При отриманні коштів претензій до дій останнього позивачка не мала.
ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом тільки у березні 2015 року, тобто у процесі розгляду судом позову ОСОБА_1 до неї про стягнення грошових коштів. В іншого співвласника спірного нерухомого майна, ОСОБА_3, претензії до ОСОБА_1 щодо пошкодження будинку відсутні.