Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 757/27188/13-ц
провадження № 61-40907св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача:ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, акціонерне товариство "Реверта", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Rental Management",
представники ОСОБА_5 : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представники акціонерного товариства "Реверта": Случ Олексій Васильович, Левицький Євгеній Вадимович, Курносенко Сергій Олександрович,
представник товариства з обмеженою відповідальністю "Rental Management" - Попович Ростислав Ігорович,
третя особа - ОСОБА_11,
представник третьої особи- ОСОБА_12,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Реверта", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Rental Management", на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня
2017 року в складі судді Писанця В. А. та постанову Апеляційного суду м. Києва
від 20 червня 2018 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_5 , акціонерного товариства "Реверта" (далі - АТ "Реверта"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Rental Management" (далі - ТОВ "Rental Management"), третя особа - ОСОБА_11, про визнання договору іпотеки недійсним та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, з 06 травня 1995 року вона перебуває у шлюбі зі ОСОБА_5 У період шлюбу ними було придбано нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею
1 032,30 кв. м, що становить 13/100 частини усього будинку. 23 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та акціонерним товариством "Parex banka" (далі - АТ "Parex banka"), найменування якого змінено на АТ "Реверта", правонаступником якого є ТОВ "Rental Management", було укладено договір іпотеки № 2.1.16.4-07/22-ІЕ1, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав у іпотеку банку вказане нежитлове приміщення. Зазначений договір іпотеки було укладено без її згоди з посиланням на шлюбний договір від 28 березня 2007 року, відповідно до умов якого набуте подружжям за час шлюбу майно вважалось особистою власністю дружини або чоловіка, на чиє ім`я воно зареєстроване. Проте, рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06 вересня 2012 року шлюбний договір визнано недійсним та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого
2013 року було встановлено, що вказаний іпотечний договір укладено внаслідок введення ОСОБА_5 в оману.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати договір іпотеки недійсним, на підставі статей 203, 230 ЦК України як такий, що суперечить положенням статей 63, 69 СК України, статті 369 ЦК України, статті 6 Закону України "Про іпотеку", оскільки укладений без її згоди як співвласника - другого з подружжя та такий, що укладений під впливом обману, а також вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 1 032,30 кв. м, що становить 13/100 частини від усього будинку.
Справа переглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки від 23 серпня 2007 року
№ 2.1.16.4-07/22-ІЕ1, укладений між ОСОБА_5 та АТ "Parex banka", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е. Ю., реєстраційний номер 2948, 2949.
Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 032,30 кв. м, що становить 13/100 частини від усього домоволодіння.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що оскільки шлюбний договір від 28 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та
ОСОБА_5 , було визнано недійсним, спірне нежитлове приміщення, яке є предметом іпотеки та яке було придбано під час шлюбу, є спільним майном подружжя, а тому, оспорюваний договір іпотеки було укладено з порушенням вимог частини другої статті 6 Закону України "Про іпотеку" та частини четвертої статті 369 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року АТ "Реверта", правонаступником якого є ТОВ "Rental Management", подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності. Зокрема, судом першої інстанції не було враховано, що спірні нежитлові приміщення були придбані ОСОБА_5 після укладення шлюбного договору зі ОСОБА_1, та згідно з умовами якого, станом на дату передачі їх в іпотеку АТ "Парет Банк", до спільної сумісної власності подружжя не належали. Суд не дослідив у повному обсязі договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до пункту 7.1 якого нежитлові приміщення були придбані ОСОБА_5 за особисті кошти, а тому вони є його особистою власністю. Необхідною умовою для визнання договору недійсним є недодержання вимог законодавства саме у момент його вчинення. Шлюбний договір було визнано недійсним рішенням суду від 06 вересня 2012 року, а договір іпотеки укладений
23 серпня 2007 року. Отже, вважало, що визнання недійсним шлюбного договору не може бути підставою для визнання недійсним договору іпотеки, оскільки
ОСОБА_5 , укладаючи оспорюваний договір, діяв правомірно
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_13, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 06 травня 1995 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_5 . відділом реєстрації актів цивільного стану Ставищанського району Київської області було зареєстровано шлюб.
28 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюбний договір.
На підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2007 року, зареєстрованого у реєстрі № 328, ОСОБА_5 було придбано нежитлове приміщення, загальною площею 1 032,30 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складає 13/100 частини від усього домоволодіння.
12 квітня 2007 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна було зареєстроване право власності на вказане нежитлове приміщення № АДРЕСА_2 за ОСОБА_5
23 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та АТ "Parex banka", юридичною особою за законодавством Латвійської Республіки, було укладено договір іпотеки
№ 2.1.16.4-07/22-ІЕ1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е. Ю., реєстраційний номер 2948, 2949, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передав вказане нежитлове приміщення в іпотеку.
11 червня 2012 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження іпотекою вказаного нежитлового приміщення на підставі оскаржуваного договору іпотеки, запис № 93755.
Договір іпотеки від 23 серпня 2007 року було укладено ОСОБА_5 без згоди подружжя з посиланням на положення шлюбного договору від 28 березня 2007 року.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06 вересня 2012 року, яке набрало законної сили, шлюбний договір від 28 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, визнано недійсним.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.