Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 761/12901/13-ц
провадження № 61-42229св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: головне територіальне управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року у складі судді: Піхур О. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Поліщук Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2013 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2, звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: головне територіальне управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т. В., Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 належав на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. 05 квітня 2013 року посвідчено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач передав у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/2 частині кожному житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважав, що договір купівлі-продажу від 05 квітня 2013 року недійсний, який порушує його законні права як власника, оскільки, на момент вчинення правочину він хворів на психічне захворювання, не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними.
Позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В., реєстровий № 240 та стягнути судові та витрати на правову допомогу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 09 липня 2018 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідчений 05 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 240. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що враховуючи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, відповідно якого ОСОБА_1 визнано недієздатним, встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_1, беручи до уваги висновок судово-психіатричного експерта № 142 від 15 серпня 2017 року, за яким, ОСОБА_1, в період підписання договору купівлі-продажу (05 квітня 2013 року) страждав на шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром, за своїм психічним станом на той період він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, дає підстави для визнання зазначеного договору недійсним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 в момент підписання договору купівлі-продажу будинку розумів значення своїх дій та керував ними, оскільки ним було видано нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на представництво інтересів в судах, апеляційний суд вказав, що ці доводи не спростовують висновків проведеної по справі судово-психіатричної експертизи.
Аргументи учасників справи
У серпні 2018 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що проведеною у справі експертизою не зроблено висновку про абсолютну неспроможність ОСОБА_1 в момент підписання ним договору купівлі-продажу на конкретну дату 05 квітня 2013 року розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише стверджено, що в період підписання договору він страждав на шизофренію. Суди помилково взяли за основу лише висновок судово-психіатричної експертизи від 15 серпня 2017 року не оцінивши його з іншими доказами, які підтверджують, що позивач цілеспрямовано приймав участь у продажі своєї нерухомості, розумів значення своїх дій та керував ними в момент підписання договору купівлі-продажу 05 квітня 2013 року. Суди мали застосувати реституцію і зобов`язати позивача повернути кошти.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2, подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відзив мотивовано тим, що згідно проведеною по справі судово-психіатричною експертизою що ОСОБА_1, в період підписання договору купівлі-продажу 05 квітня 2013 року страждав на шизофренію параноїдну, безперервний перебіг, галюцинаторно-параноїдний синдром. Суди прийняли правильні рішення і відповідачі мають право звернутись до суду з позовом про реституцію.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 05 квітня 2013 року між ОСОБА_1, та ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В., за реєстровим № 240, відповідно до якого позивач передав у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 1/2 частині кожному житлового будинку.
Відповідно консультативного висновку психоневрологічного диспансеру Подільського району м. Києва від 29 травня 2013 року, ОСОБА_1 знаходився на обліку з 2010 року до травня 2013 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2017 року у справі № 757/14166/15-ц заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація як Орган опіки і піклування, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задоволено. Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та призначено його опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.