Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 296/7552/17
провадження № 61-5110св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, відповідачі (за первісним позовом): ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 01 листопада 2018 року у складі судді Сингаївського В. Б. та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 припинити дії, які порушують його право власності, усунути перешкоди в користуванні належними йому 4/75 частинами квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення до цього житлового приміщення.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він є власником 4/75 часток квартири АДРЕСА_1 та зареєстрований у ній з 18 березня 2016 року.
Відповідачі, яким належить по 1/5 від 4/15 її частин, чинять йому перешкоди у вселенні до спірного житлового приміщення, у зв`язку з чим просив задовольнити позов.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов, у якому з урахуванням уточнень просила стягнути з ОСОБА_1 кошти, сплачені нею за опалення квартири та послуги з квартплати за період з листопада 2015 року до листопада 2017 року, у розмірі 1 867,18 грн.
Зазначала, що вона є співвласником та відповідальним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником 4/75 часток квартири, проте ніякої участі в її утриманні не приймає, житлово-комунальні послуги за свою частку не сплачує.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 01 листопада 2018 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено.
Вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 припинити перешкоджати ОСОБА_1 у вселенні в квартиру АДРЕСА_1 .
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що порушене право ОСОБА_1, як співвласника спірної квартири, підлягає захисту на підставі статей 317, 321, 391 ЦК України.
Оскільки ОСОБА_1 був позбавлений права користуватися своїм майном та комунальними послугами, суд відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 01 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 245,76 грн сплачених комунальних послуг та 862,44 грн за опалення.
У решті судове рішення залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Оскільки ОСОБА_1 є власником 4/75 частини спірної квартири і не сплачував кошти, необхідні для її утримання у належному стані, суд стягнув ці кошти на користь ОСОБА_2
У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог про усунення перешкод у користуванні спірним житлом та вселенні, ухвалити нове рішення про відмову у їх задоволенні.
Судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення первісного позову про усунення перешкод у користуванні квартирою, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
ОСОБА_1 є власником 4/75 частин спірної квартири, що становить 2,73 кв. м житлової та 4,2912 кв. м від його загальної площі, тому вселення позивача до цього житлового приміщення порушує положення статей 47, 48 ЖК Української РСР, якими норми житлової площі на одну особу встановлено 13,65 кв. м.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та витребувано справу з Корольовського районного суду міста Житомира.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03 листопада 2015 року ОСОБА_1 є власником 4/75 часток квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,46 кв. м, житловою - 51,2 кв. м, у якій зареєстрований з 18 березня 2016 року.
Іншими співвласниками на правах спільної часткової власності є ОСОБА_2, ОСОБА_4,
ОСОБА_4 до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він, як співвласник квартири, позбавлений можливості користуватися своєю власністю через наявність перешкод з боку відповідачів, які не впускають його до житлового приміщення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування в оскарженій частині рішення та постанови судів попередніх інстанцій.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.