Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 311/4548/15-ц
провадження № 61-2475св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", яка підписана представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Пільщик Л. В., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 15 липня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" укладено договір фінансового лізингу. ОСОБА_1 . згідно умов договору отримав від АТ КБ "ПриватБанк" у платне користування автомобіль марки Daewoo, модель: Nexia NS16, рік випуску: 2012, тип ТЗ: Седан/Лифтбек, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, та зобов`язався сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням договору лізингу. Вказаний автомобіль відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить на праві власності АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідач зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 20 листопада 2015 року його заборгованість перед АТ КБ "ПриватБанк" за фактичний строк користування предметом лізингу складає 39 559,86 грн.
АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 39 559,86 грн, яка складається з
5 367,98 грн - заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу;
2 731,17 грн - заборгованості за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу;
29 516,73 грн - заборгованість з пені;
1 943,98 грн - заборгованість за страховою винагородою;
та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором фінансового лізингу від 15 липня 2013 року у розмірі 39 559,86 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свої зобов`язання за договором фінансового лізингу не виконав, а тому сума боргу підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором фінансового лізингу від 15 липня 2013 року у розмірі 10 607,60 грн, з яких: 5 367,98 грн - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу; 2 731,17 грн - заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу; 2 508,45 грн - пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що визнавши наявність у відповідача заборгованості зі страхової винагороди, суд першої інстанції не перевірив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються. За розрахунком суду, здійсненим в межах зазначеного позивачем періоду нарахування пені та конкретних періодів прострочення, розмір пені становить 2 508,45 грн.
Аргументи учасників справи
У грудні 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" через представника Сокуренко Н. В. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд обчислив пеню не правильно. Відповідач не спростував розмір пені розрахований позивачем.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення пені. У іншій частині рішення суду апеляційної інстанцій не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу відхилити.
Заперечення мотивовані тим, що договір фінансового лізингу був неукладений через відсутність оригіналів підпису голови правління банку та печатки. Порушень договору з боку відповідача не було. Оскільки предмет лізингу знищено внаслідок пожежі, а позивач відмовляється надати інший автомобіль у нього відсутні підстави виконувати свої обов`язки за цим договором в частині внесення лізингових платежів. Позивач неналежно виконав свої обов`язки як страховика, та не довів страховій компанії про страховий випадок з предметом лізингу.