Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 716/201/18
провадження № 61-4839св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа ? орган опіки та піклування Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ? орган опіки та піклування Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26 жовтня
2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 29 листопада
2017 року розірвано.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір`ю.
Їхній син перебуває на обліку у обласному центрі медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, оскільки має фізичні вади, а саме клінічний діагноз: дитячий аутизм із затримкою мовного розвитку і руховими стереотипіями, а тому потребує регулярного спостереження лікарів педіатра, невролога, ортопеда, психіатра в динаміці за місцем проживання. З метою кращого розвитку дитини, налагодження психо-емоційного стану, під час спільного проживання з дружиною, ними було влаштовано сина до дошкільного закладу в місті Заставна. Однак з жовтня 2017 року дитина не відвідує дошкільний навчальний заклад, оскільки після припинення між ними шлюбних відносин дитина проживає з матір`ю в селі Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області.
ОСОБА_1 любить свого сина, бажає піклуватися про нього, про його стан здоров`я, хоче брати активну участь у вихованні та розвитку дитини. Офіційно працевлаштований, має позмінний графік роботи, а тому має можливість приділяти увагу та догляд дитині. Шкідливих звичок не має. Спиртні напої взагалі не вживає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а тому вважає, що цілодобове перебування дитини із батьком сину не зашкодить. Натомість вважає, що відповідач здійснює не зовсім належний догляд за дитиною, не водить його до дитячого садочку, не займається ним, не відвідує лікарів, не приділяє належної уваги зовнішньому вигляду дитини, а саме під час відвідин сина він бачив, що дитина не доглянута, нестрижена, в брудному одязі, весь час перебуває тільки в приміщенні кухні, де брудно та прохолодно. На його зауваження, відповідач відреагувала агресивно. В зв`язку з даними обставинами він звертався до органу опіки та піклування з проханням поїхати та зробити акт обстеження умов проживання дитини.
ОСОБА_2 обмежувала позивача у правах щодо побачень із сином, внаслідок чого він звернувся до органу опіки та піклування із заявою встановити йому дні та години побачень із сином. Відповідно до розпорядження Заставнівської РДА № 380-к від 07 грудня 2017 року йому встановлено дні побачення з сином за наступним графіком: кожної середи і суботи тижня з 09 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання дитини. Відповідача зобов`язано надавати можливість батькові безперешкодно зустрічатися з сином у вказані години відвідин.
Незважаючи на таке розпорядження, відповідач його вимоги не виконує та чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до органу опіки та піклування Заставнівської РДА із проханням повторно вирішити питання щодо способів його участі у вихованні дитини та визначити такий спосіб, за яким дитина протягом двох тижнів проживала би з ним, та протягом двох тижнів із матір`ю. 21 січня 2018 року позивач отримав відповідь на свою заяву, в якій зазначалось, що в разі виникнення між батьками спору щодо способів участі одного із батьків у вихованні дитини спір вирішується судом.
Саме тому ОСОБА_1 звернувся до суду та просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити порядок спілкування батька з дитиною у такий спосіб: кожної першої та третьої суботи і неділі місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. наступного дня по місцю проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 ; кожної другої та четвертої середи і четверга місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. наступного дня по місцю проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 ; у день народження дитини та святкові дні (Новий рік, Різдво, Пасха, День Конституції, День незалежності України, Покрова ) з
13 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з правом забирати дитину за місцем проживання батька ОСОБА_1
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 24 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3
Визначено порядок спілкування батька з дитиною у такий спосіб:
- кожної першої та третьої суботи і неділі місяця з 09 год. 00 хв. до 20 год.
00 хв. наступного дня по місцю проживання батька за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- кожної другої та четвертої середи і четверга місяця з 09 год. 00 хв. до
20 год 00 хв. наступного дня по місцю проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 ;
- у день народження дитини та святкові дні (Новий рік, Різдво, Пасха, День Конституції, День незалежності України, Покрова ) з 13 год. 00 хв. до 18 год.
00 хв. з правом забирати дитину за місцем проживання батька ОСОБА_1 за згодою матері ОСОБА_2
Додатковим рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
704,80 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що позивачем доведено той факт, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення з усуненням перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2018 року та додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2018 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог відмовлено.
Змінено розподіл судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 057,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилаючись в рішенні на висновок органу опіки та піклування Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області від 21 травня 2018 року
№ 01-39/21-884 суд не врахував, що він не відповідає вимогам статті 19 СК України. Зокрема суд першої інстанції не звернув уваги на те, що органом опіки та піклування не вживалися заходи, направлені на отримання відомостей щодо умов проживання дитини та батьків, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 638/18531/16-ц.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
05 березня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 14 листопада 2018 року та додаткове рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2018 року,мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга бунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту чинення відповідачем перешкод у спілкуванні з дитиною.
Відмова в задоволенні позову у зв`язку з тим, що позивач не звертався до органу опіки та піклування з приводу розв`язання спору, є необґрунтованою, оскільки СК України не передбачено обов`язку попереднього звернення до органів опіки та піклування для встановлення графіка спілкування з дитиною.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Заставнівського районного суду Чернівецької області.
20 березня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
21 березня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні
Зазначеним нормам матеріального права рішення апеляційного суду не відповідає.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої інстанції:
У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що позивач та відповідач проживали в зареєстрованому шлюбі в період з
26 жовтня 2013 року по жовтень 2017 року.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області
від 29 листопада 2017 року шлюб між ними розірвано.
За час перебування у шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір`ю.
ОСОБА_3 , встановлено діагноз: дитячий аутизм.
Відповідно до розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації від 07 грудня 2017 року № 380-к позивачу встановлено дні побачення з сином за наступним графіком: кожної середи і суботи тижня
від 09 год. 00хв. до 16 год. 00 хв. за місцем проживання дитини. Відповідача зобов`язано надавати можливість батькові безперешкодно зустрічатися з сином у вказані години відвідин. Однак незважаючи на таке розпорядження, відповідач його вимоги не виконує та чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. В зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до органу опіки та піклування Заставнівської районної державної адміністрації із проханням повторно вирішити питання щодо способів його участі у вихованні дитини. 21 січня 2018 року позивач отримав відповідь на свою заяву, в якій зазначалось, що в разі виникнення між батьками спору щодо способів участі одного із батьків у вихованні дитини спір вирішується судом.