Постанова
Іменем України
08 травня 2019 року
м. Київ
справа № 712/1474/18-ц
провадження № 61-42661св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Державна казначейська служба України, прокуратура Черкаської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року у складі судді Токової С. Є. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області(далі - ГУ НП в Черкаській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), прокуратури Черкаської області та просив стягнути з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь 184 288, 50 грн на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 01 липня 2013 року старший слідчий Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області майор міліції Ткаченко В.М. у кримінальному проваджені № 12013250020000418, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2013 року, повідомив йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України.
З 01 липня 2013 року він перебував під слідством та йому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
В подальшому прокурором змінено обвинувачення з частини третьої на частину першу статті 358 КК України.
Вказує, що кримінальне провадження по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення тривалий час перебувало на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року, ОСОБА_1 виправдано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України за недоведеністю складу кримінального правопорушення в його діянні.
49 місяців та 16 днів він перебував під слідством та судом, тобто з 01 липня 2013 року по 17 серпня 2017 року - день набрання виправдувальним вироком законної сили.
Зазначає, що він має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 184 288, 50 грн виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік", яку просив стягнути з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 184 288,50 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури позивачу заподіяно фізичних і моральних страждань, тому на користь позивача підлягає стягненню 184 288, 50 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ГУ НП в Черкаській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача, не надано доказів на підтвердження завданої йому моральної шкоди, а копії судових рішень, додані до позовної заяви, не підтверджують наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою у визначеному розмірі та протиправними діями відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 01 липня 2013 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 тривалий час перебувало на розгляді уСоснівському районному суді м. Черкаси.
Уподальшому прокурором змінено обвинувачення на частину першу статті 358 КК України.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2015 року ОСОБА_1 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.