Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 509/2702/15-ц
провадження № 61-20444св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за первісним та зустрічним позовом - Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_3, відділ Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_4, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року у складі судді Курочки В. М. та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Плавич Н. Д.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Таїровська селищна рада; селищна рада) про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Таїровської селищної ради від 11 березня 1998 року № 22 його матері ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .
23 жовтня 2003 року ОСОБА_3 виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, яку вона в подальшому за договором дарування від 07 листопада 2003 року подарувала йому ( ОСОБА_1 ).
22 квітня 2004 року він отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку.
Йому стало відомо, що рішенням селищної ради від 24 грудня 1999 року № 3 ОСОБА_2 передано у приватну власність цю ж саму земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 .
Зазначеному рішенню передувало рішення Таїровської селищної ради від 21 жовтня 1999 року № 13, яким ОСОБА_2 надано у постійне користування для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 .
27 липня 2000 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка раніше була передана у власність його матері.
Ураховуючи те, що спірна земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_2 без попереднього вилучення її у ОСОБА_3, позивач просив визнати недійсними вищезазначені рішення Таїровської селищної ради про надання відповідачу у постійне користування землі у житловому масиві "Чорноморка" та про передачу йому у приватну власність земельної ділянки у житловому масиві "Совіньйон"; визнати недійсним державний акт, виданий 27 липня 2000 року відповідачу на право приватної власності на спірну земельну ділянку; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на неї.
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_2 .
У серпні 2015 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, Таїровської селищної ради, ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області про визнання неправомірними дій селищної ради, скасування рішень селищної ради та визнання недійсними державних актів на право власності на землю.
Позов мотивований тим, що рішенням Таїровської селищної ради від 21 жовтня 1999 року № 13 йому в постійне користування передана земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 18 листопада 1999 року № 777 йому надано дозвіл на будівництво жилого будинку на цій земельній ділянці.
Рішенням селищної ради від 24 грудня 1999 року № 3 йому безкоштовно передана у приватну власність для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд раніше надана в користування земельна ділянка площею 0,10 га на АДРЕСА_2 .
17 липня 2000 року був складений акт встановлення меж земельної ділянки в натурі.
27 липня 2000 року він отримав державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку.
Протягом тривалого періоду часу він користувався цією землею, сплачував земельний податок.
У липні 2014 року йому стало відомо, що рішенням від 11 березня 1998 року № 22 Таїровська селищна рада передала спірну ділянку ОСОБА_3, яка отримала 19 грудня 2003 року державний акт на право приватної власності на неї і в подальшому подарувала її ОСОБА_1, якому також був виданий державний акт на право власності на землю.
Посилаючись на те, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку у житловому масиві "Совіньйон" він отримав раніше, ніж ОСОБА_3, просив визнати неправомірними дії Таїровської селищної ради щодо передачі ОСОБА_3 у власність спірної земельної ділянки; скасувати рішення Таїровської селищної ради від 11 березня 1998 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та визнати недійсним державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 на цю землю; скасувати рішення Таїровської селищної ради від 19 грудня 2003 року про видачу ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку та визнати вказаний акт недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано рішення Таїровської селищної ради від 24 грудня 1999 року № 3 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Суд зробив висновок про те, що спірна ділянка була передана оспореним рішенням селищної ради без попереднього її вилучення у ОСОБА_3, яка до того моменту була законним її власником, що є підставою для визнання незаконним і скасування цього рішення.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконним і скасування рішення селищної ради про надання ОСОБА_2 у постійне користування земельної ділянки в житловому масиві "Чорноморка", суд першої інстанції виходив із того, що цим рішенням права ОСОБА_1 не порушуються, оскільки останній є власником земельної ділянки в житловому масиві "Совіньйон", а не в житловому масиві "Чорноморка".
Інші вимоги ОСОБА_5 та зустрічний позов ОСОБА_2 суд визнав необґрунтованими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2017 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Таїровської селищної ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування запису про державну реєстрацію скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано недійсним виданий ОСОБА_2 . Таїровською селищною радою державний акт від 27 липня 2000 року на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_2 .
Скасовано запис про реєстрацію виданого ОСОБА_2 державного акту від 27 липня 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Таїровської селищної ради.
В іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 квітня 2016 року залишено без змін.
Частково скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив із того, що державний акт на право власності ОСОБА_2 від 27 липня 2000 року був виданий на підставі визнаного незаконним і скасованого рішення селищної ради від 24 грудня 1999 року, тому такий акт повинен бути визнаний недійсним зі скасуванням його державної реєстрації.
Суд апеляційної інстанції погодився з районним судом в іншій частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
До суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Справу № 509/2702/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Представник ОСОБА_2 зазначає, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1, оскільки фактично він не надав суду оригінал акту встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Державний акт на право власності на спірну ділянку позивач за первісним позовом отримав лише у 2003 році, в той час як він ( ОСОБА_2 ) - у 2000 році, тобто на три роки раніше.
Висновок суду першої інстанції про те, що Таїровська селищна рада не вилучила спірну земельну ділянку у ОСОБА_3 є необґрунтованим, оскільки на момент прийняття рішення про передачу йому цієї ділянки вона не перебувала у користуванні/власності ОСОБА_3