Постанова
Іменем України
29 травня 2019 року
м. Київ
справа № 766/9198/17
провадження № 61-37365св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", яка підписана представником Гаврилюк Оксаною Омелянівною, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року у складі судді: Хайдарової І. О. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Радченка С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.
Позовна заява обґрунтована тим, що 28 квітня 2006 року банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Ф060381П, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 19 800 доларів США.
Позивач вказував, що позичальник свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 15 травня 2017 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 8 981,87 доларів США, яку банк просив стягнути з відповідача.
Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 8981,87 доларів США та судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 18 квітня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовано тим, що мало місце неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного договору, що спричинило порушення його умов. Проте вимоги банку були задоволені в повному обсязі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та фактично було погашено заборгованість в повному обсязі. Крім того, було фактично припинено термін дії кредитного договору. На момент подання позову заборгованість відповідача фактично сплачена за рахунок продажу предмету іпотеки.
При відхиленні доводів апеляційної скарги апеляційний суд вказав, що позивачем не було надано суду розрахунку за яким вбачається порядок нарахування заборгованості відповідно до вимог закону та умов договору, як за період часу дня постановлення виконавчого напису нотаріуса 28 січня 2009 року до зарахування коштів ВДВС на користь банку, так і з 17 березня 2013 року по день звернення позивача до суду (штрафні санкції, проценти) про які вказував позивач в апеляційній скарзі. Особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, належними та допустимими доказами не спростовано висновків суду першої інстанції про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед банком.
Аргументи учасників справи
У червні 2018 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Гаврилюк О. О., в якій просить оскаржені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не доведено факт повного виконання кредитних зобов`язань. Суди неправомірно встановили факт припинення дії кредитного договору, не дослідили обставини з часткового примусового виконання грошових зобов`язань відповідача. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитного договору не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Торги з продажу іпотечної квартири були визнані недійсними відповідно до рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 листопада 2013 року і банк було зобов`язано повернути грошові кошти на депозитний рахунок відділу виконавчої служби
У липні 2018 року ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила в задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що виконавчий напис нотаріуса від 28 січня 2009 року було повністю виконано, банком не доведено суму заборгованості та її природу, крім того вказує на пропуск позивачем позовної давності. Позивач сам припинив строк дії кредитного договору. Позивач не надав жодних доказів повернутих коштів, не зазначив конкретну суму.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 28 квітня 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №Ф060381П, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 19800,00 доларів США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 27 квітня 2016 року.
28 квітня 2006 року між банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 02-23-Ф060381П-831, за умовами якого останні передали банку в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Іпотечна вартість предмету іпотеки становила 183 497 грн, що за офіційним курсом на день підписання договору становить 36 336,83 доларів США.
28 січня 2009 року за виконавчим написом приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. Г. звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі: сума боргу за договором 15 367,17 доларів США (що за курсом НБУ станом на 24 листопада 2008 року 94 841 грн); борг по відсоткам 281,89 доларів США (що за курсом НБУ станом на 24 листопада 2008 року 1 739,74 грн); штрафні санкції - 4 217,54 доларів США (що за курсом НБУ станом на 24 листопада 2008 року 100 798,84 грн). Всього запропоновано стягнути суму 102 298,84 грн.
17 липня 2013 року ОСОБА_2 внесено на рахунок ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні 102 298,84 грн.
06 серпня 2013 року ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні платіжними дорученнями № 6940, № 6941 перераховано на користь ПАТ "Укрсоцбанк" кошти стягнуті за виконавчим написом нотаріуса з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 51 149,42 грн.
Згідно постанови ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона від 20 червня 2014 року, виконавче провадження № 33670976, з примусового виконання виконавчого напису № 453, виданого 28 січня 2009 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В. Г., щодо звернення стягнення на квартиру, закінчене на підставі фактичного повного виконання.