Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 688/2452/17
провадження № 61-13165св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року у складі колегії: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним спадковий договір.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 14 березня 2016 року між нею, її сином ОСОБА_3 (відчужувачами) та ОСОБА_2 (набувачем) укладено нотаріально посвідчений спадковий договір, за умовами якого вони передають ОСОБА_2, а остання після їх смерті набуває у власність належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 вартістю 240 732,00 грн.
Зазначала, що у 2015 році її син отримав травму ноги та потребував вартісної операції, коштів на яку у них не було.
Відповідач, будучи обізнаною з їх тяжким становищем, запропонувала ці кошти і подальшу свою допомогу в обмін на укладення спадкового договору про набуття після її з сином смерті права власності на квартиру.
Перебуваючи у безвихідному становищі, вони погодились на такі умови, після чого відповідач надала кошти на ліки та операцію на загальну суму 21 519,72 грн.
Після укладення договору допомога з боку ОСОБА_2 припинилась, а поховання сина, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проведено за кошти ОСОБА_4
Вважала, що спадковий договір укладено під впливом тяжкої обставини - травми сина, що зумовила необхідність коштів на його лікування, тому правочин уклали на вкрай невигідних для себе умовах, у зв`язку з чим просила визнати його недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 14 березня 2016 року приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за №339.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач та її син уклали оспорюваний договір під впливом тяжкої для них обставини (хвороби сина та потреби у коштах на лікування) і на вкрай невигідних для себе умовах, чим скористалась відповідач.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2018 року рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.
Апеляційний суд виходив із відсутності підстав, передбачених статтею 233 ЦК України, для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема статті 233 ЦК України, і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Суд не врахував, що під час підписання оспорюваного договору мали місце тяжкі для неї обставини та правочин вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин.
Крім того, не звернув увагу на те, що у пункті 7.1 спадкового договору зазначена грошова допомога в розмірі 300,00 грн щомісячно на двох осіб, яка є мізерною (незначною) порівняно з ринковою вартістю квартири 240 732,00 грн.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_2 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним спадкового договору та витребувано справу з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Апеляційний суд установив, що 14 березня 2016 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони був укладений спадковий договір, за умовами якого відчужувачі передають у власність відповідачці після своєї смерті належну їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 жовтня 2008 року квартиру АДРЕСА_1, ринковою вартістю 240 732,00 грн.
Відповідно до пункту 7 договору набувач зобов`язаний щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця, надавати відчужувачам грошову допомогу у розмірі 300,00 грн; забезпечувати їх згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості; надавати побутові послуги: вологе прибирання квартири (один раз на тиждень), прання та прасування білизни (один раз на тиждень), готувати їжу; в разі смерті відчужувачів поховати їх на цвинтарі у місті Шепетівка.
Право власності набувача підлягає державній реєстрації після смерті останнього з відчужувачів (пункт 17 договору).
Також установлено, що 22 вересня 2015 року син позивача ОСОБА_3 внаслідок падіння отримав травму, у зв`язку з чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні та 12 листопада 2015 року був прооперований. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, посилаючись на те, що спадковий договір укладений під впливом тяжких обставин (хвороби сина та потреби у коштах на його лікування) та на вкрай невигідних умовах, вважала цей правочин недійсним на підставі статті 233 ЦК України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.