ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2019 року
Київ
справа №826/10995/15
адміністративне провадження №К/9901/13452/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року у справі № 826/10995/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту персоналу Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби України, про визнання незаконними та протиправними дій, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач, заявник) звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України), Департаменту персоналу Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби України), в якому просила:
- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";
- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17 березня 2015 року про звільнення позивача з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" та на підставі доповідної записки № 657/99-99-04-01-02-18 від 17 березня 2015 року;
- визнати протиправними (незаконними) дії ДФС України в частині прийняття та оформлення наказу № 878-о від 17 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" в період перебування на лікарняному (хвороби);
- визнати дії посадових (службових) осіб ДФС України та Департаменту персоналу ДФС України в частині, що стосуються оформлення доповідної записки № 657/99-99-04-01-02-18 від 17 березня 2015 року- незаконними, та такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про очищення влади" та порушують права, свободи та інтереси позивача;
- скасувати наказ ДФС України № 878-о від 17 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 та поновити на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з 17 березня 2015 року, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині;
- зобов`язати відповідачів проінформувати Міністерство юстиції України та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до позивача заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняття та оформлення спірного наказу про звільнення є неправомірним, оскільки до позивача не застосовуються заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України № 878-о від 17 березня 2015 року про звільнення позивача з посади заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з 18 березня 2015 року, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України проінформувати Міністерство юстиції України про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та відкликати відомості та подану інформацію про застосування до неї заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року (провадження № К/800/45050/15) ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року залишено без змін.
4 вересня 2017 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2017 року (провадження № К/800/45050/15), керуючись пунктом 1,2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції до 15 грудня 2017 року, що діяла на момент подання заяви).
Як на приклад неоднакового правозастосування заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2008 року (провадження № К-6311/07), від 13 грудня 2012 року (провадження № К/9991/29241/12), від 20 лютого 2014 року (провадження № К/9991/53819/12), у яких суд касаційної інстанції по-іншому і, на переконання заявника, правильно визначив строк звернення до суду із позовом у відносинах щодо звільнення особи з публічної служби.
ДФС України подало відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, в якому зазначено, що рішення судів апеляційної та касаційної інстанції є обґрунтованими та законними, судами правомірно застосовано до даних правовідносин місячний строк звернення до суду відповідно до статті 99 КАС України, а тому заява позивача не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Наказом Державної фіскальної служби України від 17 березня 2015 року № 878-о ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві на підставі пункту 7- 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), частини чотирнадцятої статті 5 Закону України від 16 вересня 2014 року N 1682-VII "Про очищення влади" (надалі - Закон N 1682-VII).
8 червня 2015 року позивач звернулась із даним позовом до адміністративного суду, долучивши до позовної заяви копію листа Державної фіскальної служби України від 1 квітня 2015 року №3001/І/99-99-04-01-01-14 направленого на її адресу, яким позивача повідомлено, що наказом ДФС від 17 березня 2015 року №878-о її звільнено з посади заступника начальника Головного управління ДФС у м. Києві з підстав, передбачених Законом N 1682-VII.
Також в матеріалах справи містяться копія супровідного листа від 18 березня 2015 року №2493/І/99-99-04-01-02-14 про направлення на адресу позивача копії наказу Державної фіскальної служби України від 17 березня 2015 року №878-о.
Окрім того, судами встановлено, що ОСОБА_1 попередньо у квітні 2015 року зверталась до адміністративного суду із позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу ДФС України № 878-о від 17 березня 2015 року та поновлення на посаді, проте ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 червня 2015 року у справі №826/7063/15 позов залишено без розгляду на підставі заявленого позивачем клопотання.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення частково заяви ОСОБА_1 з огляду на наступне.