ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2019 року
м. Київ
справа №583/2875/15-а
адміністративне провадження №К/9901/1527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015р. (судді - Тацій Л.В., Григоров А.М., Подобайло З.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного укправління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У серпні 2015р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.07.2015р. №185 "Про утримання переплати пенсії";
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 19.08.2015р. №208 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій";
- зобов`язати поновити виплату призначеної довічно пенсії з 08.06.2015р., повернути утримані грошові кошти відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2015 р. №208 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" та виплачувати призначену пенсію постійно та в повному обсязі.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що дії позивача щодо припинення виплати їй пенсії та зобов`язання повернути на рахунок ГУ ПФУ в Сумській області "переодержану" суму пенсії за період часу з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. в сумі 3575,87 грн., є протиправними та такими, що порушують її конституційні права на належне пенсійне забезпечення.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.10.2015р. позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення №208 заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2015р. в частині утримання з ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. у сумі 3575,87 грн., по 20% від отримуваної пенсії до повного погашення, починаючи з вересня 2015 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути ОСОБА_1 пенсійні кошти за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р., утримані з неї на підставі рішення №208 заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2015р.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015р. постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.10.2015р. скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.07.2015р. №185 "Про утримання переплати пенсії".
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2015р. №208 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 08.06.2015р.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повернути утримані грошові кошти відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2015р. №208 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій".
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що виплата пенсії позивачу не здійснювалась на виконання вимог Закону №213-VІІІ у зв`язку із запровадженням особливого порядку виплати пенсій працюючим пенсіонерам, в свою чергу судом апеляційної інстанції не в повній мірі встановлено обставини справи та ухвалено рішення, яке, на думку відповідача, підлягає скасуванню.
Крім того посилався на те, що апеляційним судом не досліджено питання за яких саме підстав виникла переплата пенсії позивачу та прийняті спірні рішення пенсійного органу.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 30.07.2013р. перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
З 24.02.2014р. по 01.08.2014р. позивач працювала на посаді головного спеціаліста, юрисконсульта юридичного відділу апарату місцевої ради та її виконавчого комітету, на яку була призначена за конкурсом, із прийняттям присяги державного службовця та присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах пятої категорії посад.
З 01.08.2014р. по 02.06.2015р. позивач працювала начальником юридичного відділу апарату Охтирської міської ради та її виконавчого комітету.
02.06.2015р. позивач звільнена із займаної посади за угодою сторін.
З 01.04.2015р. по 02.06.2015р. позивачу було зупинено виплату пенсії за вислугу років на підставі ч. 7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (зі змінами, внесеними Законом України №213-VIII від 02.03.2015р.).
03.06.2015р. виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено (у зв`язку зі звільненням з посади із органу місцевого самоврядування).
08.06.2015р. на підставі розпорядження №110-К від 08.06.2015р. позивач прийнята для виконання обов`язків начальника юридичного відділу апарату місцевої ради та її виконавчого комітету, тимчасово з 08.06.2015р. по 20.07.2015р. на час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, що підтверджується трудовим договором укладеним між виконавчим комітетом Охтирської міської ради та ОСОБА_1
21.07. 2015р. між виконавчим комітетом Охтирської міської ради та ОСОБА_1 було повторно укладено трудовий договір на період з 22.07.2015р. по 31.08.2015р., тимчасово на час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника юридичного відділу апарату міської ради та її виконавчого комітету, юрисконсульта.
11.08.2015р. позивач звільнена із займаної посади за угодою сторін, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.08.1997р., виданої на ім`я ОСОБА_1
24.07.2015р. першим заступником начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення №185 у зв`язку з виниклою переплатою пенсії за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. у сумі 3575,87 грн. про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 08.06.2015р. (тобто, з дня працевлаштування за строковим трудовим договором), так як встановлений факт працевлаштування пенсіонера на підставі наданих нею документів.
Листом від 31.07.2015р. відповідач повідомив позивача про припинення виплати пенсії з 01.08.2015р., з посилання на те, що вона відповідно до трудового договору від 08.06.2015р. обіймає посаду начальника юридичного відділу апарату міської ради та її виконавчого комітету, юрисконсульта у виконавчому комітеті Охтирської міської ради, який є органом місцевого самоврядування, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. в сумі 3575,87 грн., яку відповідач просив повернути на рахунок ГУ ПФУ в Сумській області у банку.
19.08.2015р. заступником начальника ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення №208 про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. у сумі 3575,87 грн., по 20% від отримуваної пенсії до повного погашення, починаючи з вересня 2015 року.
Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача щодо припиненням виплати їй пенсії за період з 08.06.2015р. та стягнення з неї отриманої за вказаний період пенсії, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в період з 08.06.2015 року по 10.08.2015 року включно позивач перебувала на посаді, яка надавала право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", то дія Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015р. №213-VIII в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період служби в органах державної влади поширювалась на неї в повному обсязі.
Суд дійшов висновку, що втрата чинності з 01.06.2015р. нормами Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення не впливає на механізм застосування Закону України №213-VIII від 02.03.2015р. стосовно позивача, оскільки новий закон стосується осіб, яким пенсії з 01.06.2015р. призначаються вперше, і не впливають на пенсійне забезпечення осіб, яким спеціальні пенсії були призначені до цієї дати.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання незаконним рішення відповідача №208 від 19.08.2015р. про утримання з неї переплати пенсії за період з 08.06.2015р. по 31.07.2015р. в сумі 3575,87 грн., суд виходив з того, що порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно частини 1 якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду доказів зловживань з боку позивача або подання нею недостовірних даних. Навпаки, позивач повідомляла відповідача про працевлаштування з 08.06.2015р., разом з тим відповідачем не було вчасно вчинено дій про зупинення виплати пенсії позивачу у зв`язку з її працевлаштуванням.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів".
Оскільки, вказаний в пункті 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону №213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, то з вказаної дати втратили чинність норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими Законами не призначаються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з 01.06.2015р. посада, на якій працювала позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв`язку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону.