ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Мамалуй О.О.,
судді: Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна"
на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 07.03.2019
у складі колегії суддів: Г. П. Разюк - головуючий, С. І. Колоколов, Я. Ф. Савицький
та на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.12.2018
суддя: Н.А. Павленко
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна"
до приватного акціонерного товариства "Херсонкнига"
про визнання договору іпотеки недійсним, скасування реєстрації права власності та повернення майна,
за участю представників учасників:
позивача: не з`явився,
відповідача: Кулік В.М.
В С Т А Н О В И В:
у липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 02.09.2016, засвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Шулік А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 945. Просило скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 18613864 від 16.01.2017: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 188690365101; об`єкт нерухомого майна: нерухоме майно обласного бібліотечного колектора (III, IV поверхи будівлі), загальна площа (кв.м): 1 414,3, адреса: Херсонська обл., м . Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 31-А, номер об`єкта в РПВН: 4098486; підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія та номер: 945, виданий 02.09.2016, заява - вимога, серія та номер: 16, виданий 02.11.2016, видавник: ПрАТ "Херсонкнига", висновок про вартість майна, серія та номер: б/н, виданий 21.12.2016, видавник: ТОВ "АР ДЖІ САТЕЛЛІТ"; власники: ПрАТ "Херсонкнига"; зобов`язати відповідача повернути позивачу нерухоме майно обласного бібліотечного колектора (III, IV поверхи будівлі), загальна площа (кв.м): 1 414,3, яке розташоване за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, будинок 31-А.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2016 між ТОВ "МКП Прозерпіна" (іпотекодавець) в особі директора ОСОБА_3 і ПрАТ "Херсонкнига" (іпотекодержатель) в особі директора Чикала М.М. було укладено іпотечний договір, за яким ТОВ "МКП Прозерпіна" надало, а ПрАТ "Херсонкнига" прийняло в іпотеку нерухоме майно, вказане у п. 1.2 договору для забезпечення виконання відповідачем кредитного договору № 335/2 від 18.03.2008, укладеного між ПАТ АБ "Південний" і ТОВ "МКП Прозерпіна", договору про відступлення права вимоги від 25.12.2012, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Центр" і ТОВ "Ростінвест-Крим" (зобов`язання за яким в сумі 467 100,00 грн відповідно до ст. 512 ЦК України виконані ПрАТ "Херсонкнига" як майновим поручителем). Зазначає, що директор ТОВ "МКП Прозерпіна" ОСОБА_3 (яка є учасником позивача і одночасно головою наглядової ради, акціонером відповідача) не мала повноважень щодо укладення спірного договору (зокрема, рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 341 від 22.06.2015 обмежено повноваження директора ОСОБА_3 на вчинення правочинів, пов`язаних з розпорядженням майна, внесенням в заставу (іпотеку) нерухомого майна на будь-які суми без письмового рішення загальних зборів учасників ТОВ "МКП Прозерпіна"), хоча згідно з п. 2.2.2 договору директор засвідчила, що мала всі необхідні для укладення та виконання договору повноваження згідно з Статутом та від учасників, засновників, акціонерів. Посилається на те, що внаслідок укладення спірного договору (який є значним правочином в розумінні ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", однак не був схвалений відповідним органом відповідача) позивач був незаконно позбавлений свого майна, контроль за яким фактично перейшов до ОСОБА_3 через її участь у ПрАТ "Херсонкнига" (70, 8444% акцій). Також вказаний правочин відповідно до ч.2 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" є таким, щодо вчинення якого є заінтересованість., а тому згоду на його вчинення повинні були надати загальні збори акціонерів відповідача. З урахуванням вказаного, позивач вважає спірний договір таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і є недійсним згідно з ст. ст. 203, 215 ЦК України. На підставі ст. 216 ЦК України просив задовольнити решту позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
ТОВ "МКП Прозерпіна" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.12.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування вказаних судових рішень зазначає те, що господарськими судами порушено норми процесуального права - ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 79, ст. 86, ст. 210, ч. 5 ст. 236 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Посилається на неправильне застосування судами норми матеріального права - ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, ч. 1 ст. 215 ЦК України та незастосування до цих правовідносин ст. 202 ЦК України. Зазначає, що згідно з п. 8.22 Статуту позивача (станом на грудень 2015 р.), який кореспондується з п. 8.22 Статуту від 2012 р., директору товариства надавалось право укладати угоди, в тому числі щодо розпорядження майном товариства в межах, встановлених загальними зборами товариства. Тобто, цим пунктом передбачена можливість рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "МКП Прозерпіна" додатково встановлювати межі (збільшувати, обмежувати) повноважень директора, які вже закріплені в Статуті товариства, без внесення відповідних змін до Статуту. Ці додаткові межі були встановлені рішенням загальних зборів позивача № 341 від 22.06.2015 (яке не було скасовано подальшими рішеннями зборів в цій частині) - будь-які угоди щодо нерухомого майна товариства не укладати, не підписувати без письмового рішення загальних зборів учасників. Вказує на те, що рішення загальних зборів № 341 від 22.06.2015 є внутрішнім локальним актом товариства індивідуальної дії, який регулює внутрішні корпоративні взаємовідносини в товаристві та на підставі п. 3.9 Статуту товариства є обов`язковим для його суб`єктів, зокрема для директора, який згідно з п. 8.23 Статуту від 2015 р. є відповідальний за його виконання. Зазначає, що в цій справі має значення саме факт виконання чи не виконання директором волевиявлення учасників товариства, оформлене рішенням загальних зборів № 341 від 22.06.2015, а не факт внесення чи не внесення цих додаткових обмежень до повноважень директора до Статуту товариства. Стверджує, що немає ніяких законних підстав вважати, що обмеження повноважень директора ОСОБА_3 припинились в зв`язку з внесенням у грудні 2015 р. змін до Статуту товариства, адже ці обмеження стосувались виключно зміни складу учасників та перерозподілу їх часток в статутному капіталі товариства та прийняття його нової редакції. Посилається на те, що відповідач знав або за всіма обставинами не міг не знати про відсутність у директора ТОВ "МКП Прозерпіна" повноважень щодо укладення спірного правочину, внаслідок укладення якого майно позивача вибуло з власності товариства (в якому директор мав 10% статутного капіталу) до володіння товариства, в якому цей директор має 70,8444% акцій. Зазначає і про порушення порядку укладення спірного правочину, передбаченого Законом України "Про акціонерні товариства". Посилається на постанову Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц (№ 6-147цс17)
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що директор ТОВ "МКП Прозерпіна" був обмежений лише у укладенні правочинів, які перевищують 100 (стократний) розмір статутного капіталу товариства, що з урахуванням п. 5.4 Статуту ТОВ "МКП Прозерпіна" складає 6 150 000, 00 грн. В укладенні правочинів, які не перевищують вказаний розмір, директор не був обмежений в повноваженнях, адже їх укладення не потребувало погодження із загальними зборами учасників. В оскаржуваному іпотечному договорі від 02.09.2016 вказано, що ОСОБА_3, укладаючи договір, діяла від імені ТОВ "МКП Прозерпіна" як директор згідно з Статутом (в редакції від 2015 року, який був затверджений протоколом № 342 від 08.12.2015). Відповідно до п. 1.3 договору від 02.09.2016, згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності станом на 17.08.2016 ринкова вартість предмету іпотеки становить 665 843, 00 грн без ПДВ. З урахуванням ринкової вартості предмета іпотеки, іпотечний договір від 02.09.2016 відповідно до Статуту ТОВ "МКП Прозерпіна" не потребував погодження із загальними зборами учасників товариства і директор товариства не був обмежений у повноваженнях щодо його підписання. Вважає, що позивач, не зазначаючи положення пп. "ж" п. 8.9 Статуту в повному обсязі, та підміняючи одні поняття іншими, намагається ввести суд в оману щодо встановлення форм контролю, які зручні і необхідні позивачу, а не відповідають чинному законодавству та обставинам справи. Посилається на те, що лише факт того, що ОСОБА_3 має відношення до двох самостійних юридичних осіб, які мали право укладати правочин без будь-яких обмежень у повноваженнях виконавчого органу товариства, не може бути підставою для визнання іпотечного договору від 02.09.2016 недійсним. Стверджує, що відповідачем дотримано процедуру погодження укладення значних правочинів та правочинів щодо вчинення яких є заінтересованість (рішення загальних зборів ПрАТ "Херсонкнига", оформлене протоколом від 31.03.2016, рішення наглядової ради, оформлене протоколом № 4 від 18.04.2016 та від 30.08.2016, оформлене протоколом № 5). Вважає, що спірний правочин укладено з дотриманням вимог цивільного законодавства, підписаний уповноваженими представниками, підписи яких скріплено печатками підприємств; волевиявлення учасників правочину відповідало їх внутрішній волі, а сам правочин був спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені. Зазначає, що подання цього позову по своїй суті є спробою позивача "відчужити" нерухомість від законного власника. Підтвердженням цього є зазначення в позові виключно вимоги щодо повернення майна ТОВ "МКП Прозерпіна", але не ставиться питання щодо повернення грошових коштів в сумі 555 347, 22 грн ПрАТ "Херсонкнига", які були сплачені останнім за ТОВ "МКП Прозерпіна". Зазначає, що доводи касаційної скарги є безпідставними, зводяться до переоцінки доказів та встановлення нових обставин справи, що в силу ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції і постанова апеляційного суду прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому просить вказані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 18.03.2008 між ВАТ АБ "Південний" (банк) в особі керуючого філією Дубенюка О .Г. і ТОВ "МКП Прозерпіна" (позичальник) в особі директора ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за № 335/2, за умовами якого банк зобов`язується відкрити позичальнику кредитну лінію, а позичальник - повернути заборгованість за кредитною лінією та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 12% річних. Загальна сума зобов`язань позичальника за кредитною лінією може збільшуватись при акцепті банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії) в розмірі 550 000, 00 грн та підлягає поверненню до 16.03.2009.
Вказаний договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним (п. 5.1 вказаного договору).
В забезпечення виконання цього договору, 18.03.2008 між ЗАТ "Херсонкнига" (наразі ПрАТ "Херсонкнига" (заставодавець) в особі голови правління Чикал М.М., що діє як майновий поручитель ТОВ "МКП Прозерпіна" (позичальник), і ВАТ АБ "Південний" (заставодержатель) в особі керуючого філією Дубенюка О.Г. було укладено договір застави, предметом якого є надання заставодавцем в заставу майнових прав в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед заставодержателем, в силу якого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок предмету застави.
В той же день ЗАТ "Херсонкнига" (клієнт) в особі голови правління Чикал М.М., що діє як майновий поручитель ТОВ "МКП Прозерпіна" (позичальник) і ВАТ АБ "Південний" (банк) в особі керуючого філією Дубенюка О.Г. було укладено договір відступлення права вимоги під відкладальною умовою, за яким на виконання п.п. 5.7 договору застави майнових прав від 18.03.2008, укладеного між клієнтом і банком, за яким клієнт передає, а банк приймає на себе у повному обсязі право вимоги у розмірі 560 000, 00 грн, що належить клієнту і стає кредитором за договором банківського строкового депозиту № 1/2007-980 від 19.03.2007.
27.12.2012 ПАТ АБ "Південний" повідомив ПрАТ "Херсонкнига" про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав від 18.03.2008 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Центр", яка відступила це право ТОВ "Ростінвест-Крим".
16.01.2013 ТОВ "Ростінвест-Крим" заявило вимогу до ПрАТ "Херсонкнига", як майнового поручителя, про погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором № 335/2 від 18.03.2008.
ПрАТ "Херсонкнига", як майновим поручителем, за платіжним дорученням № 07 від 16.01.2013 сплачено 555 347,22 грн. Судами зазначено, що частина заборгованості (88 247, 22 грн) була сплачена ТОВ "МКП Прозерпіна".
В забезпечення виконання решти зобов`язання за кредитним договором, 02.09.2016 між ПрАТ "Херсонкнига" (іпотекодержатель) в особі директора Чикала М. М. і ТОВ "МКП Прозерпіна" (іпотекодавець) в особі директора ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець надає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нерухоме майно обласного бібліотечного колектора (ІІІ, ІV поверхи будівлі), яке знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Університетська, буд. 31-А, загальною площею 1 414,3 кв.м для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 335/2 від 18.03.2008, укладеного між ПАТ АБ "Південний" і ТОВ "МКП Прозерпіна", договору про відступлення прав вимоги від 25.12.2012, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Центр" і ТОВ "Росінвест-Крим", зобов`язання за якими відповідно до ст. 512 ЦК України виконані ПрАТ "Херсонкнига" 16.01.2013, як майновим поручителем, в сумі 467 100, 00 грн, на строк до 01.11.2016.
Відповідно до п 1.1 іпотечного договору іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із пред`явленням вимоги за основним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням умов договору та/або порушенням зобов`язань за основним договором, неустойки, що підлягає сплаті за порушення умов договору.
Згідно з цим договором іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за основним договором та/або за цим договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, у порядку встановленому договором.
Пунктом 3.1.9 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема коли термін виконання зобов`язання згідно з основним договором настав, проте зобов`язання залишається не виконаним.
При настанні обставин, визначених п. 3.1.9 договору, та в інших випадках, передбачених законодавством України, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати відповідно до Закону України "Про іпотеку" спосіб стягнення, зокрема, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься у договорі (п. п. 5.1, 5.2 іпотечного договору).
За п. 6.1.1 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку, серед іншого, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Законом України "Про іпотеку".
02.11.2016 ПрАТ "Херсонкнига" надіслало на адресу ТОВ "МКП Прозерпіна" заяву-вимогу № 16, в якій вимагало від позивача усунути порушення відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", а саме: сплатити наявну заборгованість за кредитним договором № 335/2 від 18.03.2008, укладеним між ПАТ АБ "Південний" і ТОВ "МКП Прозерпіна" (позичальник), договором про відступлення прав вимоги від 25.12.2012, укладеним між ТОВ "Фінансова компанія "Центр" і ТОВ "Ростінвест-Крим", зобов`язання за якими відповідно до ст. 512 ЦК України виконані ПрАТ "Херсонкнига" (а.с. 23, т. 1).
Відповідно до умов іпотечного договору, ПрАТ "Херсонкнига" скористалося своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку і зареєструвало за собою право власності на нього, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав.
Предметом спору є визнання недійсним іпотечного договору від 02.09.2016, скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання відповідача повернути відповідне майно (перелік якого вказаний у позовній заяві).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Установчим документом для товариства є статут. Статут - це установчий документ, на основі якого діє підприємство, який визначає порядок створення, діяльності та припинення діяльності товариства. Визначає повноваження, обмеження в них відповідних органів такого товариства.