ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2609/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький завод автомобільних кранів" в особі ліквідатора Букрєєва І.І.,
відповідач-1 - ОСОБА_1,
відповідач-2 - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дрогобицька міська рада Львівської області,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_2
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 29.01.2019
у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А., (головуючий), Чередка А.Є.,
Паруснікова Ю.Б.,
у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" в особі ліквідатора Букрєєва І.І.
до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 ,
про припинення дії договору суперфіцію від 12.06.2015 і стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький" завод автомобільних кранів" Букрєєв І.І. 14.12.2018 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення дії договору суперфіцію від 12.06.2015 і стягнення заборгованості.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2018 у справі № 908/2609/17, серед іншого, прийнято позовну заяву ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький" завод автомобільних кранів" Букрєєва І.І. про припинення дії договору суперфіцію від 12.06.2015 і стягнення заборгованості, до розгляду в межах справи № 908/2609/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", відкрито провадження з розгляду позовної заяви.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції:
3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.12.2018.
3.1. Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що в силу положень п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскарження ухвали про прийняття заяви/позовної заяви в апеляційному порядку не передбачено.
3.2. Враховуючи, що наведений ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перелік судових рішень, що підлягають оскарженню є вичерпним, судом апеляційної інстанції з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду від 29.01.2019, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 скасувати та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
5. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2019, прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 908/2609/17.
Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 908/2609/17 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
6. 11.04.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" Букрєєва І.І. надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів касаційної скарги ОСОБА_2 .
7. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2609/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
8. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України, п.1 ч. 1 ст. 261 ГПК України, ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 64 Конституції України.
8.1. Скаржник доводить, що відповідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в апеляційному порядку можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, зокрема, ухвала про прийняття позовної заяви, що винесена у межах справи про банкрутство.
8.2. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 5/31-Б-09, постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 927/1065/13, у постанові від 15.02.2018 у справі № 910/18739/16
Доводи інших учасників справи
9. Ліквідатор ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" Букрєєв І.І. у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 заперечує та просить судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
10. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.