ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №2а-2474/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/4124/18
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство торгово-промислова компанія "Пластсервіс" (далі-Підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львові (далі - ДПІ) та з врахуванням поданих уточнень, просить визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, які полягали у незаконному внесенні змін до податкових повідомлень-рішень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2010 №0001422300/0/13427 та №0001412300/0/13429, від 08.09.2010 №0001423500/1/21174 та №0001413500/1/21173 та від 09.12.2010 №0001423500/2/29512 та №0001413500/2/29514.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган необґрунтовано прийшов до висновку про заниження податку на прибуток на загальну суму 608 667,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму сумі 486 934,00 грн., оскільки дані висновки спростовуються первинними документами, які підтверджують факт поставки насіння кукурудзи та одержання консультативних послуг.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.08.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у задоволені позові відмовлено. Мотивами такого рішення, слугували встановлені судами обставини вчинення позивачем суттєвих порушень вимог податкового законодавства під час здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується халатним відношенням до вибору контрагенту зі свого сектору економіки керівника якого було фактично визнано винним у фіктивному підприємництві, тоді як веденням необхідних первинних документів по господарським операціям за перевіряємий відповідачем період.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд. В касаційній скарзі в стислому вигляді повторює доводи, які були наведені в позові, а тому такі не підлягають повторному зазначенню.
У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а судових рішень - без змін. Крім того постановлено на вирішення клопотання щодо правонаступництва суб`єкта владних повноважень на Личаківську ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що працівниками ДПІ проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Підприємства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 31.05.2010 №695/120/23-1/32569209, згідно якого встановлено, що позивачем порушено вимоги п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 608667,00 грн. та п.п.7.4.1, 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму сумі 486934,00 грн.
На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.06.2010 №0001422300/0/13427, яким визначено суму податкового зобов`язання по ПДВ на суму 730401,00 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 486 934,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 243 467,00 грн. та від 10.06.2010 №0001412300/0/13429 яким визначено суму податкового зобов`язання по податку на прибуток на суму 882578,00 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 608667,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 273 911,00 грн.
В порядку процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення та прийнято відповідно податкові повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0001423500/1/21174 та №0001413500/1/21173 та від 09.12.2010 №0001423500/2/29512 та №0001413500/2/29514.
Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у відсутності доказів реального настання правових наслідків господарських угод, що були укладені між позивачем та його контрагентами у спірний перевіряємий період.
Згідно із приписами статті 4 Закону №334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає, серед іншого, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.