ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №805/4765/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23985/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш"
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року (головуючий суддя - Кравченко Т.О.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.)
у справі №805/4765/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш"
до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про скасування вимоги про сплату боргу,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (далі - Товариство, ТОВ "Укрспецмаш", Позивач) звернулося в Донецький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Мангуської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Відповідач, ОДПІ) про скасування вимоги Мангуської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 12 жовтня 2016 року № Ю-6294-17 частково на суму 131 884, 65 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що звільняється від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, у зв`язку з чим вважає вимогу Мангуської ОДПІ про сплату боргу (недоїмки) від 12 жовтня 2016 року № Ю-6249-17 на суму 131 884,65 грн неправомірною.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ТОВ "Укрспецмаш" здійснює господарську діяльність у м. Бердянськ Запорізької області, що не відноситься до територій проведення антитерористичної операції, а тому положення п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 на нього не поширюються.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
26.06.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача.
26.07.2017 від Відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.
16.02.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" зареєстроване як юридична особа є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Магунській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 20 липня 2001 року.
Місцезнаходження ТОВ "Укрспецмаш" зареєстроване за адресою: 87400, Донецька обл., Мангушський р -н, смт Мангуш, вул. Мурзи, буд. 16, кв. 6.
Судами встановлено, що ТОВ "Укрспецмаш" своєчасно та в повному обсязі єдиний внесок не сплачувало, що мало наслідком виникнення недоїмки, яка відображалась в картці особового рахунку Товариства.
Відомості, відображені у картці особового рахунку, свідчать, що станом на 30 вересня 2016 року у ТОВ "Укрспецмаш" існувала заборгованість у сумі 1 540 318,76 грн, в тому числі недоїмка - 1 216 894,67 грн, штраф - 75 928,51 грн, пеня - 247 495,58 грн.
30 квітня 2015 року ТОВ "Укрспецмаш" звернулося до Мангуської ОДПІ з заявою про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.
Листом від 13 травня 2015 року № 2865/08/05-40-013 Мангуська ОДПІ повідомила ТОВ "Укрспецмаш", що останнє хоча і знаходиться на обліку у Мангуській ОДПІ, проте фактично здійснює господарську діяльність у м. Бердянськ Запорізької області (де знаходяться його основні фонди і засоби виробництва), а тому положення п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 на нього не поширюються.
10 липня 2015 року ТОВ "Укрспецмаш" звернулося до Донецької торгово-промислової палати з заявою № ПР228 щодо отримання сертифікату Торгово-промислової палати на підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажору), що сталися на території проведення антитерористичної операції, для звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску та незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.
Листом від 15 липня 2015 року № 1012/12.12-03 Донецька торгово-промислова палата роз`яснила позивачу, що Закон № 2464 звільнив осіб від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану; зазначена норма Закону № 2464 є нормою прямої дії; у даному випадку законом не передбачено підтвердження ще й настання обставин непереборної сили та надання сертифікату.
12 жовтня 2016 року Мангуська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-6294-17, відповідно до якої станом на 30 вересня 2016 року у ТОВ "Укрспецмаш" існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 1 216 894,67 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені), що надіслана на адресу ТОВ "Укрспецмаш" 20 жовтня 2016 року і вручена адресату 19 листопада 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Податкова вимога оскаржується Товариством в частині, що складається до єдиного внеску за періоди листопад 2015 року у розмірі 64 314 грн 31 коп., липень 2016 року у розмірі 35 463 грн 70 коп. та серпень 2016 року у розмірі 32 106 грн 64 коп.
При винесенні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що Позивач фактично здійснює свою діяльність у м. Бердянськ, що не внесено до зони проведення антитерористичної операції, а тому положення п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 на нього не поширюються.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 цього Закону встановлено, що Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 2 Закону № 2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 5, 7, 8 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до вимог статті 25 цього Закону рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно бчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну олітику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Пункт 9-3 Перехідних положень (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4.
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.