1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/12079/15

адміністративне провадження №К/9901/4690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015р. (суддя - Кузьменко В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015р. (судді - Мельничук В.П., Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Імпульс плюс" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У червні 2015р. ПАТ "Імпульс плюс" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.06.2015р. №820 "Про встановлення ознак фіктивності ПАТ "Імпульс плюс" та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлення фіктивності ПАТ "Імпульс плюс" відбулося із порушенням вимог Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" та Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.10.2014р. №1360, а саме: по формі рішення про включення емітента до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, має бути прийнятим спільно з Державною фіскальною службою України, за наслідками перевірки та містити тільки положення про включення до переліку, а не визнання таким, що має ознаки фіктивності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.06.2015р. №820 "Про встановлення ознак фіктивності ПАТ "Імпульс плюс" та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності".

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що законом передбачено право Комісії приймати рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Посилається на те, що при прийнятті спірного рішення Комісія керувалась нормами Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", відповідно до яких рішення про включення емітетна до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності Комісія повинна прийняти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, що в свою чергу і було зроблено Комісією. Водночас, висновки судів попередніх інстанцій з приводу того, що на затвердження ДФС Комісією було подано проект спірного рішення, а не саме рішення, є безпідставними та не відповідають нормам діючого законодавства.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому-березні 2015р. Комісія, під час аналізу обов`язкової звітності емітента, в даному випадку ПАТ "Імпульс плюс", наявної в Комісії (річний звіт за 2013 рік) виявила низькі фінансово-господарські показники, що відповідали критеріям фіктивності, зокрема: низький рівень (0,018% від розміру активів) доходів від реалізації товарів, робіт, послуг за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року; переважну частку активів емітента (більше 90%) складають фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість (99,46%); кількість працівників емітента станом на кінець звітного періоду становить менше трьох осіб (1 особа); середньомісячні витрати емітента на оплату праці одного працівника є меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством (0 грн.).

02.04.2015р., на виконання п. 6 Положення, Комісією направлено до ДФС листа з проханням надати інформацію щодо інших ознак фіктивності.

Крім того, Комісія планувала додатково проаналізувати звітність позивача за 2014 рік. Водночас така звітність, в порушення вимог законодавства, позивачем оприлюднена не була.

18.05.2015р. Комісія отримала відповідь з ДФС з якої не вбачалось інших критеріїв фіктивності ТОВ "Імпульс плюс".

Рішенням Комісії від 12.06.2015р. №820 "Про встановлення ознак фіктивності ПАТ "Імпульс плюс" та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності" відповідно до пунктів 37-10 та 37-11 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", пункту 6 Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 14.10.2014р. №1360, вирішено визнати ПАТ "Імпульс плюс" та його цінні папери такими, що мають ознаки фіктивності та включити ПАТ "Імпульс плюс" до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності.

Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності ознак фіктивності ТОВ "Імпульс-Плюс".

Крім того, суди виходили з того, що на погодження до ДФС відповідачем було направлено проект рішення "Про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності". Разом з тим, рішення від 12.06.2015р. №820 "Про встановлення ознак фіктивності ТОВ "Імпульс плюс" та включення його до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності", на погодження до ДФС не надходило.

Враховуючи, що Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" встановлює обов`язковість погодження рішення про включення емітента до переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а не його проекту, а також не підтвердження документально критеріїв фіктивності, суди дійшли висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулює Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996р. №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).

Відповідно до ст. 5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з пунктами 37-10 та 37-11 частини другої статті 7 зазначеного Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань встановлює за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, ознаки фіктивності емітента цінних паперів; приймає рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, у порядку, встановленому Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1360 від 14.10.2014р. затверджено Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності (далі - Положення №1360), зареєстроване в Міністерстві юстиції України №1364/26141 від 30.10.2014р. (чинне на момент прийняття спірного рішення).

Зокрема, пунктом 4 Положення №1360 визначено перелік критеріїв, відповідність яким є підставою для прийняття рішення про визначення емітента та його цінних паперів такими, що мають ознаки фіктивності, та включення емітента до Переліку: 1) встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або Державною фіскальною службою України (надалі - ДФС) факт відсутності емітента за місцезнаходженням; 2) неподання емітентом до Комісії регулярної інформації та до органів ДФС податкової звітності в порядку, встановленому законодавством; 3) нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль та/або неутворення органів управління акціонерного товариства, визначених законодавством, протягом року з дня реєстрації Комісією звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства; 4) низький рівень (менше 3 відсотків від розміру активів емітента) або відсутність доходів від реалізації товарів, робіт, послуг за основним видом діяльності станом на кінець фінансового року; 5) відсутність сплаченого податку на додану вартість протягом звітного періоду, якщо емітент є платником податку на додану вартість; 6) переважну частку активів емітента (більше ніж 90%) складають фінансові інвестиції та/або дебіторська заборгованість відповідно до фінансової звітності емітента, поданої до Комісії та/або ДФС станом на кінець звітного періоду; 7) кількість працівників емітента станом на кінець звітного періоду становить менше трьох осіб; 8) середньомісячні витрати емітента на оплату праці одного працівника є меншими від мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством; 9) реєстрація місцезнаходження емітента у будівлі житлового фонду за адресою, де зареєстровані юридичні особи, що не є афілійованими особами власника такого житлового приміщення; 10) наявність судового рішення, яке набрало законної сили, пов`язаного з використанням цінних паперів емітента з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).


................
Перейти до повного тексту