ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №808/4833/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4138/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергодарбуд ЛТД" звернулось до суду із позовом до Енергодарської об`єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30.04.2013 № 0000542200, яким позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2947351,25 грн., у т.ч. за основним платежем 2357881,00 грн. та штрафними санкціями 589470,25грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, оскільки до існуючих правовідносин ведення податкового обліку були застосовані норми матеріального права, що не підлягають застосуванню, оскільки ТОВ "ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД" не може вважатись платником єдиного податку, тому що є платником податку на додану вартість, тому не порушував пункти 184.1,184.2,184,6.184,7 статті 184 Податкового кодексу України, і не повинно нараховувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість по товарах, послугах, необоротних активах, суми по яких включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності за грудень 2012 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ "Енергдарбуд ЛТД" при переході на спрощену систему оподаткування в останньому звітному місяці, а саме в грудні 2012 року не було визначено суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та не включено в декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 2385099 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 у даній справі скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 01.04.2013 р. по 09.04.2013 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД" з питань дотримання вимог пункту 184.7 статті 184 Податкового Кодексу України, за результатами якої складено акт від 16.04.2013 № 236/22-14/36879407 (надалі - акт перевірки), за висновками якого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.12.2012 р., на суму 2 385 099 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість, станом на 31.12.2012р. встановлено заниження задекларованих ТОВ "ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД" показників у рядку 1 Декларації "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту у сумі 2 385 099 грн. станом на 31.12.2012року, на підставі даних інвентаризації, відображених на рахунках Товариства, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 103 "будівлі та споруди" 104 "машини та обладнання", 105 Транспортні засоби",152 "придбання основних засобів", 281 "товари",112 "МНМА", 377 "розрахунки з іншими дебіторами". Станом на 31.12.2012 року на балансі підприємства ТОВ "ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД" рахувались основні засоби, по яких було включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях на дату анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість на загальну суму 11 925 496,00 грн. в тому числі по рахункам: № 103 "Будівлі та споруди" залишковою вартістю 9 481 020,52грн., №105 "Транспорт, засоби" залишковою вартістю 1 434 962,3грн., 1.52 "Придбання основних засобів" залишковою вартістю 1 009 514,01грн.
За висновками перевірки, підприємством ТОВ "ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД" при переході на спрощену систему оподаткування (єдиний податок) в останньому звітному місяці, а саме в грудні 2012року не визначено суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та не включено в декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 2385099 грн.
Відповідно до п.п.184.7 ст. 184 ПК України, - якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги зазначив, що підприємство отримало право на податковий кредит на суму 3648472,55 грн., а включило до податкового кредиту лише 1020800, 23 грн., тобто підприємство не скористалось правом на податковий кредит, тим самим по придбаним активам до податкового кредиту не включено 2627672,32 грн. Такі помилки податковим органом стались в зв`язку з тим, що в акті відображені данні лише за 2012 р., проте перевірка проводилась за період з 23.03.2010 по 31.12.2012, і відображені залишки виробничих запасів, необоротних активів та капітальних вкладень, які придбавались в 2010-2011 р.р.
Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суду апеляційної інстанції про незаконність податкового повідомлення-рішення передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.