ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №810/104/16
адміністративне провадження №К/9901/14802/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (суддя Виноградова О.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року (судді: Грибан І.О. (головуючий), Беспалов О.О., Парінов А.Б.)
у справі № 810/104/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07 липня 2015 року №№ 100260002/2015/000361/1, 100260002/2015/000360/1, 100260002/2015/000371/1, 100260002/2015/000373/1, 100260002/2015/000364/1, 100260002/2015/000375/1, 100260002/2015/000369/1, 100260002/2015/000372/1, 100260002/2015/000370/1, 100260002/2015/000367/1; від 14 липня 2015 року №№100260002/2015/000380/1,100260002/2015/000384/1, 100260002/2015/000381/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 25 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 07 липня 2015 року №№ 100260002/2015/000361/1, 100260002/2015/000360/1, 100260002/2015/000371/1, 100260002/2015/000373/1, 100260002/2015/000364/1, 100260002/2015/000375/1, 100260002/2015/000369/1, 100260002/2015/000372/1, 100260002/2015/000370/1, 100260002/2015/000367/1; від 14 липня 2015 року №№100260002/2015/000380/1,100260002/2015/000384/1, 100260002/2015/000381/1.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не наведено та не надано будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства в повному обсязі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.
Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
02 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 29 листопада 2012 року між позивачем (покупець) та Компанією "Iceland Pelagic ehf" (Ісландія) (продавець) укладено контракт № 455, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити рибну продукцію в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.
Згідно з пунктом 2 контракту ціни на товар встановлюються в інвойсах на кожну партію товару. Ціна на товар включає в себе вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, витрати по митному оформленню вантажу в країні продавця. Валютою контракту є долар США. Загальна вартість контракту складає 800 000,00 доларів США.
Відповідно до п. 8.1 контракту оплата за товар здійснюються через 45 календарних днів з дати інвойсу за умови надання повного комплекту документів, вказаних в розділі 7 контракту.
На виконання умов зазначеного контракту Товариство імпортувало на митну територію України партіями товар - риба свіжоморожена морська - скумбрія, ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додавання харчових добавок і приправ, не консервована, який заявлений до митного оформлення протягом липня відповідно до поданих Митниці митних декларацій: №№ 100260002/2015/172433, 100260002/2015/172432, 100260002/2015/172451, 100260002/2015/172455, 100260002/2015/172437, 100260002/2015/172465, 100260002/2015/172442, 100260002/2015/172447, 100260002/2015/172441, 100260002/2015/172439, 100260002/2015/172593, 100260002/2015/172607, 100260002/2015/172604.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із вказаними митними деклараціями до митного органу надано такий пакет документів (аналогічний по всім поставкам): зовнішньоекономічний договір (контракт) із доповненням, рахунок-фактура (інвойс), договір (контракт) на перевезення, заявка на перевезення вантажу, міжнародна автомобільна накладна (CMR), довідка про транспортні витрати, пакувальний лист, страховий поліс, договір страхування, ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів), сертифікат якості, сертифікат про походження товару.
За наслідками опрацювання відповідачем наданих декларантом документів митний орган через засоби електронного зв`язку надіслав декларанту повідомлення про необхідність подати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 МК України.
На виконання вимог Митниці позивач надав прайс-листи, комерційні пропозиції, а також вказав у листах, що запитувані документи вже подавались останнім до митної декларації, а інших документів надати не має можливості.
Розглянувши подані декларантом додаткові документи, Митниця відмовила Товариству у митному оформленні (випуску) товарів, про що склала картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та прийняла спірні рішення про коригування митної вартості товарів від 07 липня 2015 року №№100260002/2015/000361/1, 100260002/2015/000360/1, 100260002/2015/000371/1, 100260002/2015/000373/1, 100260002/2015/000364/1, 100260002/2015/000375/1, 100260002/2015/000369/1, 100260002/2015/000372/1, 100260002/2015/000370/1, 100260002/2015/000367/1; від 14 липня 2015 року №№100260002/2015/000380/1,100260002/2015/000384/1, 100260002/2015/000381/1, згідно з якими митну вартість імпортованого позивачем товару визначила за резервним методом, збільшивши її з 1,46 доларів США/кг до 2,00 доларів США/кг.
Товар, який надійшов на адресу Товариства, випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу Х МК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.