ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2019 року
Київ
справа №425/1162/17
адміністративне провадження №К/9901/42382/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 425/1162/17
за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області, прийняту 30 червня 2017 року у складі судді Романовського Є.О. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 09 серпня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо порушення вимог пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати при обчисленні розміру цієї компенсації, яка була виплачена на виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року в справі № 425/1472/16-а, а також зобов`язати виплатити недоотримані 67,88 грн компенсації.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 30 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано неправомірними дії пенсійного органу щодо визначення розміру належної до сплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати та зобов`язано виплатити недоотримані 67,88 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року в справі 425/1472/16-а, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з березня 2016 року. Зобов`язано пенсійний орган поновити позивачу виплату пенсії з березня 2016 року. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області щодо зменшення розміру пенсії позивача як працюючого пенсіонера та зобов`язано виплатити утримані в листопаді-грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року грошові кошти з урахуванням компенсації втрати частини доходу.
Утримані з пенсії позивача за період листопад-грудень 2015 року та січень-лютий 2016 року кошти в розмірі 1525,84 грн без урахування компенсації втрати частини доходу були повернуті разовим платіжним дорученням від 17 червня 2016 року № 12-1-151136.
Компенсацію втрати частини доходу ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2014 року по 21 червня 2016 року було нараховано в розмірі 18,63 грн та виплачено на картковий рахунок позивача в грудні 2016 року.
Вважаючи, що Рубіжанське ОУПФУ невірно розрахувало суму належної компенсації, чим порушило вимоги чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, оскільки нарахована пенсія виплачена позивачу з порушенням установлених строків, відмова відповідача у компенсації несвоєчасно одержаного доходу не ґрунтується на Законі, у зв`язку із чим вбачаються всі підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити відповідні дії.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно із статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.