ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №195/443/17(2-а/195/131/17)
адміністративне провадження №К/9901/23550/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Чумака С.Ю., Гімона М.М., Юрко І.В. від 27.06.2017 у справі №195/443/17(2-а/195/131/17) за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Нікопольське ОУПФУ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов`язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу період роботи трактористом-машиністом у сільськогосподарських підприємствах, які займалися виробництвом сільськогосподарської продукції в колгоспі "імені Леніна" (реорганізовано в КСП "імені Леніна"), ПП "Агрофірма "Борисфен" та період військової служби в лавах Радянської Армії, всього 28 років 05 місяців;
зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 09.07.2016.
Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасовано постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2017 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що показами свідків підтверджено постійну зайнятість позивача на одному й тому ж тракторі на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Крім того, суд апеляційної інстанції вказавши, що в трудовій книжці позивача відсутні дані щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста, не врахував, що чинним законодавством не передбачено зазначення таких відомостей у трудових книжках.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судове рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до записів трудової книжки колгоспника, виданої на ім`я позивача:
з 20.04.1977 по 31.03.2000 позивач був членом колгоспу "імені Леніна" (з 12.02.1994 перейменовано в КСП "імені Леніна") та працював трактористом;
з 01.04.2000 по 21.09.2015 - трактористом-машиністом механізованого загону № 7 Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен";
з 21.09.2015 позивача переведено слюсарем механізованого загону № 1 Приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен".
Згідно з копією атестату № 4670 від 23.07.1977 позивач отримав професію тракториста-машиніста ІІІ класу. Також позивач має посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 03.02.2009, яке видане в обмін на посвідчення НОМЕР_2 від 1980 року.
Після досягнення 55 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Комісії з призначення (перерахунку) пенсій відділу з питань призначення (перерахунку) пенсій відділу з питань призначення та перерахунку пенсій УПФУ в Томаківському районі Дніпропетровської області № 2314 від 20.12.2016 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. За змістом рішення до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховано періоди роботи позивача на посаді тракториста з 01.01.1979 по 31.01.1979, з 01.01.1980 по 31.01.1980, з 01.01.1981 по 31.01.1981, з 01.01.1982 по 31.01.1982, 01.01.1983 по 31.01.1983, 01.01.1984 по 31.01.1984 та 01.04.2000 по 21.09.2015.
Зазначено, що загальний стаж роботи позивача складає 36 років 9 місяці 15 днів, з них пільговий стаж - 15 років 10 місяців 21 день, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з довідкою № 4 від 10.01.2017, виданою Приватним підприємством "Агрофірма "БОРИСФЕН", позивач працював трактористом-машиністом з 01.04.2000 по 21.09.2015 в Приватному підприємстві "Агрофірма "Борисфен".
Згідно з архівними довідками від 11.10.2016 № 190, 191, 192, 193, виданими Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, позивач дійсно працював в колгоспі "імені Леніна" Томаківського району Дніпропетровської області, в період з 1985-2000 роки, та обіймав різного роду посади (механізатор, скотар, скотар-тракторист).
Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки записами у трудовій книжці позивача, довідками та показаннями свідків підтверджена робота останнього трактористом-машиністом та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в рослинництві більше, ніж 20 років.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що записами трудової книжки позивача та наданими ним документами не підтверджено наявність в позивача достатнього пільгового стажу, що дає право на призначення спірної пенсії, оскільки у трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції на посаді тракториста.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.