ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №813/449/17
адміністративне провадження №К/9901/32781/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Грень Н.М. від 11.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., Носа С.П., Яворського І.О. від 15.06.2017 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Червоноградський завод залізобетонних виробів" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Червоноградський завод залізобетонних виробів" (далі - позивач/Товариство) звернулося до суду із позовом до Червоноградської об`єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило: визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки дотримання вимог статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за період з 30.01.2014 по 31.08.2016, за результатами якої складено акт від 22.09.2016 №961/13-13-12-00-27/22405526; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.10.2016 №0003511200, №0003531200, №0003541200 про застосування штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що у Інспекції були відсутні законодавчо визначені підстави для проведення камеральної перевірки з урахуванням встановленого Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII мораторію на проведення перевірок, а тому прийняті на підставі такого акта перевірки рішення є незаконними.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суди дійшли висновку, що проведення контролюючим органом камеральної перевірки всупереч визначеної пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" заборони на проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У доводах касаційної скарги посилається на те, що визначена пунктом 3 розділу ІІ вказаного вище Закону заборона на проведення контрольних заходів стосується документальних позапланових перевірок.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 відкрито касаційне провадження.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки Товариства з питань дотримання вимог статті 57 ПК України за період з 30.01.2014 по 31.08.2016 Інспекцією складено акт від 22.09.2016 №961/13-13-12-00-27/22405526, яким встановлено порушення Товариством вимог статті 57 ПК України щодо сплати земельного податку.
На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.10.2016: - №0003511200, яким на підставі статті 126 ПК України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 23876,58 грн.; - №0003531200, яким на підставі статті 126 ПК України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 16631,01 грн.; - №0003541200, яким на підставі статті 126 ПК України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1200,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.