ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2019 року
м. Київ
справа №826/8441/17
адміністративне провадження №К/9901/2928/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження
за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.,Чаку Є.В.)
у справі №826/8441/17
за позовом Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України"
до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5,
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування розпорядження.
І. РУХ СПРАВИ
1. Всеукраїнська громадська організація "Спілка власників житла України" подала позов до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами:
- про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у затвердженні тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, без дотримання встановленого порядку;
- про визнання протиправним та скасування розпорядження № 668 від 06.06.2017 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)";
- в решті позовних вимог відмовлено.
3. 23.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі. 28.02.2019 надійшли пояснення від Третьої особи ОСОБА_5
5. Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 10.06.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
6. Крім того скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 йому було відмовлено в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.06.2017 за № 117/1709, встановлено тарифи та структуру тарифів по кожному з 1442 будинків окремо, які обслуговують 10 комунальних підприємств (треті особи у справі), для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
8. Позивач з цим не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на те, що оскаржуване розпорядження прийнято поза межами повноважень відповідача та у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, всупереч принципам ціноутворення у сфері цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
10. У розпорядженні та у додатках до нього відсутні економічні обґрунтування, у зв`язку з чим неможливо встановити природу походження встановлених тарифів, а також відповідність отримуваних послуг їх фактичній наявності, кількості та якості.
11. Оскаржуване розпорядження не містить посилань на необхідність коригування чинних тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено частиною десятою статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
12. Крім цього, розподіл цін та тарифів в залежності від дати їх оплати споживачами (до 20 числа місяця та після) не передбачено жодним законом України, а у розпорядженні не наведено пояснень щодо застосованого підходу до утворення цін та тарифів, у зв`язку з чим оскаржуване розпорядження суперечить статті 19 Конституції України.
13. Оскільки на відповідача покладено обов`язки щодо затвердження, та, відповідно, перевірки обґрунтованості тарифів, то оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням приписів статей 30 та 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
14. Інформація про необхідність коригування економічно обґрунтованих витрат на виробництво до відома споживачів не доводилася, на офіційному веб-сайті відповідача або в мережі Інтернет, у друкованих засобах масової інформації, не публікувалася, у зв`язку з чим споживачі житлово-комунальних послуг не мали можливості приймати участь у встановленні цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено чинним законодавством.
15. Відповідач надав до суду заперечення щодо позовних вимог, з яких вбачається, що приймаючи оскаржуване розпорядження орган місцевого самоврядування діяв на підставі та у межах наданих законом повноважень, процедуру та порядок прийняття розпорядження повністю дотримано, при цьому на запит суду надав витребувані документи, які стосуються процедури та порядку прийняття оскаржуваного розпорядження.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з наданих відповідачем складових тарифу, деталізованих звітів та вхідних даних по будинках, щодо яких оскаржуваним розпорядженням затверджено відкориговані тарифи, вбачається, що вони за своєю формою, змістом та порядком прийняття є тотожними.
17. Зокрема, до складу тарифу включено наступні послуги: прибирання прибудинкової території ручним та механічним способом, прибирання сходових кліток ручним та механічним способом; вивезення побутових відходів, великогабаритних, рідких відходів(збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації; дератизація; дезінсекція; обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших будинкових інженерних систем; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків; поливання дворів, клумб, газонів; прибирання і вивезення снігу; посипання частини прибудинкової території, призначеної для проїзду та проходу, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів.
18. Як вбачається із деталізованих звітів щодо складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в них наведено безпосередні складові витрат, зокрема, одиниці виміру, як-то: кв. м., відсотки, кількість, сума в грн. на місяць, тоді як у вхідних даних по будинках, які приймали участь у розрахунках складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведені інші характеристики, як-то: термін експлуатації будинку, група будівлі, площа загальна, житлова, нежитлова, тощо.
19. Надані до матеріалів справи технічні паспорти будинків наявні лише щодо третини житлових будинків. При цьому, виготовлені вони ще за часів СРСР, жодних коригувань в частині змін технічних характеристик будинків до них не вносилося. Стосовно решти будинків технічні паспорти відсутні. По деяким надані лише довідки, складені начальниками ЖЕД. Будь-яких документів, які б стосувалися прибудинкових територій, матеріали справи не містять, а відносно інших будинків наявні експлікації схем прибирання.
20. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок № 869).
21. Відповідно до Порядку № 869 при розрахунку майже усіх складових тарифу у формулах застосовуються ті або інші площі (загальні житлові та нежитлові приміщення, підвали, прибудинкові площі, тощо).
22. Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, Порядок № 869 визначає, що застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами обмірів житлового фонду.
23. Наведене вище свідчить про те, що наявність технічних паспортів на будинки та інших відповідних документів на прибудинкові території є обов`язковою умовою при формуванні тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються акти, складені за результатами проведених обмірів житлового фонду.
24. Інших способів, у тому числі, складання експлікацій схем прибирання, як вчинив в окремих випадках Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, Порядком № 869 не передбачено.
25. З огляду на вищенаведене, суди дійшли висновку, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" відповідач діяв всупереч вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
26. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та не з`ясовано обставин справи.
А) Позивач не має права на звернення до адміністративного суду із цим позовом, оскільки Позивач є громадською організацією, яка зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Грушевського 34/1, тобто позовні вимоги могли стосуватися лише частини оспорюваного розпорядження, а саме позиції № 228 додатку до нього;
Б) суд першої інстанції порушив норми процесуального права, коли визнав протиправним та скасував Розпорядження № 668. КАС України не передбачає можливості скасування судом нормативно-правового акта;
В) суди попередніх інстанцій не мотивували, яким чином вони встановили невідповідність деяких технічних паспортів, виготовлених за часів Радянського Союзу;
Г) судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме Порядку №869, у зв`язку з чим суд дійшов хибного висновку щодо опрацювання органами місцевого самоврядування наданих виконавцями послуг для затвердження розрахунків на тарифи з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, що призвело до неправильного вирішення справи;
Ґ) суди попередніх інстанцій не навели жодного твердження про встановлення факту обмеження Позивача, зумовлених затвердженням тарифів на послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій залежно від дати оплати, тобто було невірно застосовано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод щодо питання дискримінації;
Д) судами попередніх інстанцій було порушено ряд норм процесуального права: справа деякий час розглядалася в порядку письмового провадження, в рішенні відсутні відомості яким чином додаткові пояснення до позову потрапили до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції неправомірно було визнано заяву Відповідача про відвід зловживанням процесуальним правом та застосовано ст. 45 КАС України.
27. Третя особа у своїх поясненнях покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції, зазначаючи, що оспорюване Розпорядження №668 прийнято з порушенням законодавства, оскільки ріст розміру тарифів перевищує ріст доходів населення.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Суд дослідив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.