ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №2а-2806/12/2170
адміністративне провадження №К/9901/8572/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 (головуючий суддя - Попов В.Ф.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015 (колегія суддів: головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді - Кравець О.О., Шеметенко Л.П.)
у справі №2а-2806/12/2170
за позовом Державного підприємства "Каховське лісове господарство"
до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року Державне підприємство "Каховське лісове господарство" (далі - підприємство, Позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Каховська ОДПІ, Відповідач) про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року №0000082301 та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року №0000102301.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.12.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015, позов задоволено повністю:
- скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об`єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2012 року №0000082301;
- частково скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об`єднаної державної податкової інспекції від 17 січня 2012 року №0000102301 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 16 774,00 грн, в тому числі за основним платежем на 14 207,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 567,00 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що діюче у 2009-2011 роках законодавство України не передбачало особливого порядку оподаткування бюджетних видатків платником податків, тому позивач правомірно включав бюджетні кошти, отримані за КПКВ 191060 та 191070 до валового доходу по мірі освоєння цих коштів, як це передбачалось кошторисами та планами асигнувань. Також суди зазначили про протиправність висновків контролюючого органу щодо завищення Товариством розміру податкового кредиту, з огляду на те, що позивач розподіляв саме податковий кредит подвійного призначення, а не весь податковий кредит, як це було зроблено контролюючим органом під час перевірки.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись порушення судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
19.05.2015 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача та здійснив процесуальне правонаступництво відповідача, а саме замінив Каховську об`єднану державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби на Каховську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили, що не перешкоджає розгляду справи.
24.01.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2011 Каховською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ДП "Каховське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 30.12.2011 № 647/23-8/00993231.
На підставі акту та за результатами перевірки, відповідач пийняв податкове повідомлення - рішення від 17.01.2012 №0000102301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 20 688 грн, з яких за основним платежем - 17 335 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 353 грн та податкове повідомлення - рішення №0000082301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 66 390 грн, з яких за основним платежем - 37 400 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28 990 грн.
За результатами оскарження зазначених податкових повідолень - рішень в адміністративному порядку, контролюючим органом прийнято рішення від 21.03.2012 №1271/10/10-206, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.01.2012 №0000082301 в частині застосування штрафної санкції на суму 28 989 грн, в іншій частині залишено без змін та скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.01.2012 №0000102301 в частині застосування штрафної санкції на суму 4 грн, в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про заниження Товариством валового доходу на суму 149 600 грн., у зв`язку з невключенням до його складу отриманих позивачем бюджетних асигнувань по КПКВ 1901060 "Ведення лісомисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді" та КПКВ 1901070 "Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг". Вказані бюджетні асигнування включалися платником до складу валового доходу по даті їх використання, а не по даті їх отримання. Крім того, відповідачем збільшено Товариству суму грошових зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку із збільшенням податкових зобов`язань позивача на 3 128,35 грн. від продажу лісової продукції ТОВ "Торос" у 2009 році та зменшенням податкового кредиту на 14 207,00 грн через порушенням Товариством п. 199.1 ст. 199.2 ст. 199 ПК України.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.