1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



12 червня 2019 року



м. Київ

справа №813/3415/18

адміністративне провадження №К/9901/5962/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,



розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (колегія у складі суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В., Носа С.П.)

у справі №813/3415/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Держпраці у Львівській області,

про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу



І. РУХ СПРАВИ



1. 31.07.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 18.07.2018 №ЛВ 631/448/АВ/ФС про накладення штрафу у розмірі 223380 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 скасовано; позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018.

4. 04.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2019 відкрито провадження у справі. Відзив від Позивача не надходив. Відповідач у своїй касаційній скарзі заявляв клопотання про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи..



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ від 25.06.2018 № 1462-П на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалість робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків у ФОП ОСОБА_3, на підставі звернення фізичної особи від 06.06.2018 вх. №П-618.

7. 25.06.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу від 25.06.2018 №1462-П видано направлення від 25.06.2018 №1332 для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 в період з 25.06.2018 по 26.06.2018.

8. 26.06.2018 відповідач склав акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ631/448/АВ, в якому зафіксовані порушення :

- підпункт "б" пункту 7.1, абзац третій пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58 про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58), трудові книжки найманих працівників подаються ФОП ОСОБА_3. при прийнятті працівника на роботу та зберігаються у ФОП ОСОБА_3. Однак, при цьому книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не ведеться;

- частина 4 статті 79 Кодексу законів про працю України, черговість надання відпусток працівникам ФОП ОСОБА_3. не визначена графіком, затвердженим ФОП ОСОБА_3. та доведеним до відома всіх працівників;

- частина 1 статті 115 КЗпП України, частина 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закону № 108), виплата заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_3. проводиться через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів. Так, заробітну плату за другу половину березня 2018 року виплачено працівникам 30.03.2018, згідно з відомістю на виплату грошей № 4 від 30.03.2018, а заробітну плату за першу половину квітня 2018 року виплачено працівникам 19.04.2018, згідно з відомістю на виплату грошей №1 від 19.04.2018;

- стаття 29 КЗпП України, стаття 57 КЗпП України, частина 2 статті 66 КЗпП України, ФОП ОСОБА_3. не затверджено правила внутрішнього трудового розпорядку. Внаслідок цього працівники ФОП ОСОБА_3. не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Також час початку і закінчення щоденної роботи не передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності до законодавства. Також час початку і закінчення перерви не встановлено правилами внутрішнього трудового розпорядку. Разом з цим, працівником ОСОБА_4 надано пояснення про те, що їй встановлено такий режим роботи: робочі дні - з понеділка по п`ятницю, робочий час - з 10:00 до 19:00;

- частина 2 статті 30 Закону №108, ФОП ОСОБА_3. не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи. Під час інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3. не ведуться табелі обліку робочого часу працівників та не здійснюється облік виконуваної працівниками роботи.

- частина 6 статті 95 КЗпП України, стаття 33 Закону № 108, індексація заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_3 не проводиться. Так, підвищення окладу за посадою продавця відбулося з січня 2017 року. Згідно з книгою нарахування заробітної плати за посадою продавця з січня 2017 року встановлений посадовий оклад у розмірі 3200 грн. Вказаний посадовий оклад протягом 2017 року не змінювався. При цьому:

1) у червні-вересні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_2 Однак працівнику ОСОБА_2, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-вересень 2017 року;

2) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_5 . Однак працівнику ОСОБА_5, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

3) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_6 . Однак працівнику ОСОБА_6, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

4) у червні-вересні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_7 . Однак працівнику ОСОБА_7, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-вересень 2017 року;

5) у червні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_8 . Однак працівнику ОСОБА_8, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за червень-грудень 2017 року;

6) у жовтні-грудні 2017 року на вказаній посаді працювала працівник ОСОБА_9 . Однак працівнику ОСОБА_9, яка працювала на посаді продавця, не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати за жовтень-грудень 2017 року;

9. Отже, ФОП ОСОБА_3. не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати працівникам: ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 ., ОСОБА_9.

10. Зазначений акт підписано Головним державним інспектором Клим Р .В та керівником об`єкта відвідування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. 26.06.2018. Також позивач засвідчила своїм підписом отримання примірника акту на 16 аркушів.

11. Згодом 26.06.2018 відповідач виніс припис про усунення виявлених порушень №ЛВ631/448/АВ/П, який також підписано інспектором Клим Р.В та керівником об`єкта відвідування фізичною особою підприємцем ОСОБА_3. 26.06.2018, та отримано останнім примірник, що підтверджується підписом.

12. 10.07.2018 на адресу позивача відповідач направив виклик на розгляд справи №286/2/11-39 про накладення штрафу.

13. 18.07.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС у розмірі 223380 грн.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



14. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликалася на те, що при проведенні перевірки інспектором праці не дотримано вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, зокрема всупереч вимог вищезгаданого Закону та Порядку № 295, під час перевірки інспектором праці не було надано (пред`явлено) ані посвідчення, ані направлення на перевірку. Крім того, зазначала, що позивача не було повідомлено про проведення інспекційного відвідування, тому останній не був присутній під час проведення інспекційного відвідування. Також вказувала, що його не повідомлено про підстави проведення перевірки, які також не зазначено ні в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ631/448/АВ від 26.06.2018, ні в приписі про усунення виявлених порушень №ЛВ631/448/АВ/П від 26.06.2018, ні в постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018. Вважає протиправним те, що інспектором було винесено припис одночасно з актом, що тим самим позбавило позивача права надати зауваження до акту. На думку позивача, вести книги обліку трудових книжок ФОП не зобов`язаний, відповідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Листа Міністерства соціальної політики України від 20.06.2014 № 72/06/187-14 "Щодо обов`язків підприємців вести облік бланків та руху трудових книжок і вкладишів до них", а тому таке порушення взагалі відсутнє. Враховуючи наведене, вважала, що перевірка ФОП ОСОБА_3 була проведена незаконно, а тому Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 631/448/АВ/ФС від 18.07.2018 є протиправною та підлягає скасуванню.

15. Відповідач проти позову заперечував, наполягав на тому, що порушення, за вчинення якого позивача було притягнуто до відповідальності, доведено матеріалами справи та не заперечується самим ФОП ОСОБА_3.



ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



16. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 18.07.2018 №ЛВ 631/448/АВ/ФС прийнята ГУ Держпраці у межах компетенції та у порядку, що передбачений чинним законодавством, а отже вимоги позивача є безпідставними.

17. Однак з позицією суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції. Суд звернув увагу на різницю між "повідомленням" і "надісланням повідомлення" та дійшов висновку, що використання будь-якого із визначених способів повинно мати наслідком доведення до відома / сповіщення суб`єктів господарювання та роботодавців про те, що розгляд їх справи буде здійснюватися не раніше п`яти днів від дня отримання такої інформації.

18. Встановлення п`ятиденного строку обумовлено необхідністю надання суб`єктам господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги.

19. За загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

20. Той факт, що фактичне одержання надісланого відповідачем повідомлення про розгляд справи не залежить від ГУ Держпраці та знаходиться поза межами його компетенції не звільняє його від виконання обов`язку повідомити суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509.

21. При цьому суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що обраний відповідачем спосіб повідомлення позивача не є єдино можливим, а його використання не виключає можливості паралельного використання будь-якого іншого із передбачених пунктом 6 Порядку № 509 з метою належного доведення до відома позивача інформації про розгляд його справи.

22. Станом на 18 липня 2018 року, тобто на час прийняття постанови № ЛВ 631/448/АВ/ФС, були відсутні відомості про належне повідомлення позивача в один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509, оскільки саме лише скерування відповідного листа 11 липня 2018 року (за 7 днів до розгляду) не може свідчити про доведення до відома позивача про розгляд його справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду.


................
Перейти до повного тексту