ПОСТАНОВА
Іменем України
13 червня 2019 року
Київ
справа №265/84/16-а
адміністративне провадження №К/9901/9984/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 15.03.2016 у складі судді Копилової Л.В. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 у складі колегії суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г. у справі №265/84/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, уточнивши який, просив: визнати дії відповідача щодо обчислення пенсії у 2015 року з застосуванням середнього заробітку за минулий рік (за повний 2008 рік), незаконними, такими, що не відповідають принципам загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, викладеним у ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушують права рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) які гарантовані ст. 46 Конституції України; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо обчислення пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та щодо призначення пенсії з більш високого заробітку та страхового стажу задля реалізації права набутого у 2015 році та на підставі заяви, поданої 08.07.2015.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не дослідили надані ним письмові докази про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 06.09.2000 по 31.05.2015, та не врахували, що позивач має не менш як 24 місяці, а 71 місяць страхового стажу, та як наслідок хибно послались на абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з червня 2009 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком. Після набуття права на пенсію, позивач продовжував працювати до 02.06.2015.
08 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії по стажу, у разі доцільності по стажу та заробітку.
Згідно з розпорядженням відповідача від 13.08.2015 позивачу проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку. Стаж роботи до перерахунку - 40 років, 08 місяців, 0 днів, стаж після перерахунку - 46 років, 07 місяців, 0 днів. Показник середньої заробітної плати до перерахунку - 4161,50, після перерахунку - 4412,51. При розрахунку заробітної плати використано показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2008 рік - 1573,99 грн. Перерахунок пенсії проведено позивачу з 07.07.2015.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо використання при перерахунку його пенсії показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2008 рік, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року звернення за перерахунком, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
Згідно з ст. 26 Закону № 1058 (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.