ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 926/4740-б/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання - помічника судді : Зуєвої А.О.
за участю представника ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях - Тимощук Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівці
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019
та ухвалу Господарського суду Чернівецької області 07.11.2018 про відмову у визнанні поточних грошових вимог
у справі № 926/4740-б/16
за заявою Фізичної особи-підприємця Червєнкова Георгія Дем`яновича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс ЛТД"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Галс ЛТД", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2017 у справі № 926/4740-б/16 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 25.06.2018 у справі № 926/4740-б/16 боржника - ТОВ "Галс ЛТД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.
У серпні 2018, кредитор - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання поточних грошових вимог, з урахуванням заяви про уточнення вимог від 26.09.2018, в якій просив визнати поточні грошові вимоги у сумі 5181,65 доларів США (135 960,80 грн.) та 3 236 405,11 грн., а саме заборгованість за Генеральними угодами № 71113N2 від 08.04.2013, № 71114N2 від 26.11.2014, яка виникли за період з 10.01.2017 по 25.06.2018, після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Галс ЛТД".
Так, кредитор у своїй заяві просив задовольняти грошові вимоги в такому порядку : проценти за кредитом у розмірі 4 309,02 доларів США та 2 761 302,40 грн. (4 черга); комісія за управління кредитом у розмірі 38 202,68 грн. (4 черга); пеня за прострочення зобов`язань по сплаті процентів та комісії у розмірі 872,63 долари США та 522 787,26 грн. (6 черга).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.11.2018 у справі № 926/4740-б/16 (суддя Бутирський А.А.) у визнанні поточних грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укексімбанк" в м. Чернівцях до банкрута у сумі 5181,65 доларів США (135 960,80 грн.) та 3 236 405,11 грн. відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі № 926/4740-б/16 (судді : Матущак О.І., Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) ухвалу Господарського суду Чернівецької області 07.11.2018 залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області 07.11.2018 про відмову у визнанні поточних грошових вимог у справі № 926/4740-б/16 скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заяви банку щодо визнання поточних грошових вимог.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями щодо відмови у визнанні поточних грошових вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень ч. 1 ст. 1048 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскілки на думку скаржника, кредитор вправі нараховувати передбачені кредитним договором проценти та комісії незважаючи на пред`явлення позичальнику вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ним та нарахованої комісії за управління, оскільки за умовами зазначених правочинів, зокрема п.п. 4.1.1, 6.4, 10.1, 12.1.2, передбачено, що ці договори чинні до дати повного виконання сторонами своїх зобов`язань, отже проценти нараховуються до дати повного виконання боржником своїх обов`язків щодо повернення кредитних коштів, проте як зазначає банк, у своїй касаційній скарзі, цього судами також враховано не було.
Крім того, скаржник посилається на те, що судами безпідставно залишено поза увагою його доводи та не враховано вимоги ч. 4 ст. 75 ГПК України, внаслідок чого на його думку, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви банку про визнання поточних грошових вимог, суперечать рішенням судів прийнятих у цій же справі.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.03.2019 для розгляду касаційної скарги у справі № 926/4740-б/16 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2019 у даній справі відкрито касаційне провадження, розгляд справи призначено на 12.06.2019 на 10:15 год.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представник кредитора - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень згідно вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства.
Суд першої та апеляційної інстанцій відмовляючи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях у задоволенні заяви щодо визнання поточних грошових вимог до банкрута, виходили з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 10.01.2017 ухвалою Господарського суду Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Галс ЛТД", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, а постановою суду першої інстанції від 25.06.2018 боржника - ТОВ "Галс ЛТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Із наявних у справі матеріалів видно та як встановлено судами, кредитор - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях звернувся до суду із поточними вимогами до банкрута 21.08.2018, тобто в межах встановленого строку Законом про банкрутство, в якій просив, з урахуванням уточнень, визнати грошові вимоги у сумі 5 181,65 доларів США (135 960,80 грн.) та 3 236 405,11 грн. нараховані за період з 10.01.2017 по 25.06.2018.
Так, в цій заяві зазначено, що сторонами укладено генеральну угоду № 71113N2 від 08.04.2013, яка визначає загальні засади співпраці між сторонами щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності боржника, на виконання якої укладено наступні кредитні договори : № 71113К15 від 26.12.2013, № 71113К4 від 08.04.2013, № 71114К8 від 27.06.2014, № 71114К9 від 01.07.2014, № 71114К10 від 15.09.2014.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання зазначених кредитних договорів боржником - ТОВ "Галс ЛТД" отримано від кредитора - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях обумовлені кредитні кошти, однак позивальник несвоєчасно здійснював повернення грошових коштів та сплату процентів, внаслідок чого 29.12.2015, банком було направлено боржнику - ТОВ "Галс ЛТД" вимогу про дострокове погашення кредиту, згідно п. 6.3.2 згаданої генеральної угоди, протягом 10-ти календарних днів з дня отримання письмової вимоги кредитора про таке дострокове погашення, але така вимога залишена банкрутом без задоволення, що підтверджується належними доказами та зазначене сторонами не сопорюється.
Також, сторонами укладено генеральну угоду № 71114N2 від 26.11.2014, відповідно до якої кредитор здійснює із боржником кредитні операції в межах лімітів, на виконання якої укладено наступні кредитні договори : № 71114К13 від 26.11.2014, № 71114V10 від 03.12.2014.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, банкрут - ТОВ "Галс ЛТД" отримав від кредитора грошові кошти на виконання згаданих кредитних договорів, проте у встановлені строки не здійснював повернення грошових коштів та сплату процентів, у зв`язку з чим 29.12.2015 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Чернівцях направив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту протягом 10-ти календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, враховуючи п. 6.1.2.5 цієї генеральної угоди, проте боржник цю вимогу залишив без задоволення.
З огляду на вище встановлене та враховуючи положення ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1048, ст. 1050 ЦК України, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укексімбанк" в м. Чернівцях щодо визнання поточних грошових вимог до банкрута - ТОВ "Галс ЛТД" у сумі 5181,65 доларів США (135 960,80 грн.) та 3 236 405,11 грн., нарахованих за період з 10.01.2017 по 25.06.2018, оскільки строк дії кредитних договорів змінився з десятого дня від дати, зазначеної на квитанціях, які надані кредитором відділенням зв`язку при відправленні позичальнику вимог від 29.12.2015 про дострокове повернення кредитів, сплату процентів за користування ним за генеральними угодами № 71113N2 від 08.04.2013, №71114N2 від 26.11.2014, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі, а тому внаслідок пред`явлення до позичальника вимог згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у кредитора припиняється право на подальше нараховування передбачених договором процентів за кредитом та комісії за управління кредитом, при цьому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не підлягають задоволенню і вимоги в частині пені у зв`язку з тим, що ці вимоги є похідними від основного зобов`язання, до того ж нараховані у період дії мораторію.