ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4125/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача-1 - Стребкової О. А. (адвокат),
відповідача-2 - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 (суддя Євстигнеєва Н. М.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2019 (головуючий - Широбокова Л. П., судді: Орєшкіна Е. В., Подобєд І. М.) у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
до 1) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця",
2) фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни
про визнання недійсним додаткового договору.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, Орендодавець) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Товариство) про визнання недійсним додаткового договору від 10.03.2016 до договору оренди №12/02-3558-ОД від 21.08.2009 (далі - додатковий договір), укладеного між ПАТ "Українська залізниця" та фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (далі - ФОП Ментій Т.М., Орендар, Підприємець), з посиланням на статті 203, 215, 236, 651, 653, 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 5, 10 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
2. Позовна заява обґрунтовується неправомірністю оспорюваної додаткової угоди як укладеної без участі Орендодавця за договором оренди №12/02-3558-ОД від 21.08.2009 (далі - договір оренди №12/02-3558-ОД) та без достатньої правової підстави, оскільки ПАТ "Українська залізниця" на момент укладення додаткової угоди не набуло права власності на передане в оренду майно і порядок передачі майна в оренду відповідно до Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" не розроблено, тоді як наказом №071 від 10.02.2016 "Про деякі питання щодо майна ПАТ "Укрзалізниця" було заборонено зокрема вчиняти дії щодо передачі в оренду майна, внесеного до статутного капіталу Товариства, та майна, набутого ним під час господарської діяльності, до визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2019, позов задоволено повністю. Визнано додатковий договір недійсним з моменту укладення.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 16, 87, 182, 203, 215, 627, 759, 761, 770 ЦК України, статей 179, 283 ГК України статей 4, 5 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", статей 5, 15, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статей 74, 76, 269, 270, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність набуття ПАТ "Українська залізниця" в установленому законом порядку права власності на об`єкт оренди на час укладення оспорюваного додаткового договору, у зв`язку з чим цей правочин був неправомірно вчинений Товариством без згоди РВ ФДМУ по Дніпропетровській області як законного орендодавця та в порушення наказу ПАТ "Українська залізниця" №071 від 10.02.2016, яким заборонено вчиняти дії щодо передачі в оренду основних засобів та нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" до визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням місцевого суду і постановою апеляційної інстанції, ПАТ "Українська залізниця" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 115, 329, 334, 770 ЦК України, статті 85 ГК України статей 4, 5 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", статей 4, 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 74, 76, 86, 236, 282 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) з моменту складання передавального акта від 18.08.2015 та/або акта оцінки майна залізничного транспорту, що підтверджують виникнення та перехід прав на майно, внесене до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", та державної реєстрації зазначеної юридичної особи (21.10.2015) Товариство набуло право власності на нерухоме майно (нежитлова будівля по вул. Літке, 68а у м. Кривому Розі), що є об`єктом оренди за договором оренди №12/02-3558-ОД; 2) позиція щодо правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно прав та обов`язків РВ ФДМУ по Дніпропетровській області як первісного орендодавця за аналогічними договорами оренди підтверджується постановою Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/7825/17 і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №904/10500/17; 3) з моменту створення ПАТ "Українська залізниця" договір оренди №12/02-3558-ОД припинив свою дію для РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, відтак помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що право власності на передане до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" майно виникло у останнього лише з моменту державної реєстрації такого права, тобто з 21.09.2016; 4) з моменту заміни власника майна на ПАТ "Українська залізниця" позивач втратив статус орендодавця за вказаним договором та втратив право претендувати на отримання орендної плати.
7. 07.05.2019 до Верховного Суду від ПАТ "Українська залізниця" надійшло клопотання від 26.04.2019 про передачу справи №904/4125/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке (клопотання) обґрунтовується формуванням у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій різної судової практики при вирішенні спорів, що виникають з подібних орендних правовідносин і пов`язані з визначенням моменту переходу до ПАТ "Українська залізниця" прав і обов`язків орендодавця державного майна за договорами оренди, укладеними між державними органами приватизації та суб`єктами господарювання. На думку заявника, справа №904/4125/18 містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення передбачуваності судової практики і сталого розвитку права, оскільки, з одного боку, суди першої та апеляційної інстанцій в перерахованих скаржником справах, зокрема, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №904/10500/17, та Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 у справі №904/7825/17 зазначили про правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" стосовно прав і обов`язків РВ ФДМУ по Дніпропетровській області як первісного орендодавця за договорами оренди державного майна, переданого до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" саме з моменту державної реєстрації Товариства підприємством "Придніпровська залізниця", а з іншого боку, Верховний Суд у своїх постановах від 10.10.2018 у справі №910/8540/17 і від 23.10.2018 у справі №910/10903/17 дійшли висновку про недоведеність переходу прав і обов`язків орендодавця на час укладення оспорюваних додаткових договорів за участю ПАТ "Українська залізниця" з огляду на відсутність реєстрації Товариством належним чином права власності на об`єкти оренди.
8. Проте колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на таке.
За змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, зважаючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постанови Вищого господарського суду України, на які послався скаржник, не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини 4 статті 236 ГПК України, а постановою Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/7825/17 в дійсності не встановлювався і в силу меж касаційного перегляду справи не міг встановлюватися конкретний момент (дата) переходу до ПАТ "Українська залізниця" прав та обов`язків РВ ФДМУ по Дніпропетровській області як первісного орендодавця за договором оренди №12/02-3489-ОД від 07.07.2009, колегія суддів вважає безпідставними доводи, наведені в обґрунтування клопотання ПАТ "Українська залізниця" від 26.04.2019 про передачу справи №904/4125/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, заявником належним чином не доведено того, що справа №904/4125/18 дійсно містить виключну правову проблему і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у спорах, що виникли з подібних орендних правовідносин, оскільки наявне клопотання Товариства обґрунтовується передусім необхідністю відступу від наведеного у постановах Верховного Суду правового висновку щодо застосування норм частини 3 статті 4 і частини 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", проте підстав для відступу від зазначеної правової позиції колегією суддів наразі не вбачається.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. ФОП Ментій Т.М. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.
10. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у поданому клопотанні від 10.05.2019 №10-12-02956 просить замінити позивача (РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з посиланням на проведену реорганізацію позивача згідно з наказом Фонду державного майна України від 17.01.2019 №39, належним чином засвідчена копія якого додана до цього клопотання.
Також Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. 21.08.2009 між РВ ФДМУ по Дніпропетровській області (Орендодавець) та ФОП Ментій Т. М . (Орендар) укладено договір №12/02-3558-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - будівлю магазину, площею 196,1кв.м., розміщену за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68а, на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена зі звітом про оцінку/актом оцінки на 28.02.2009 і становить за незалежною оцінкою/залишковою вартістю 513571,0 грн. Майно передано в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу промтоварів, продтоварів у тому числі підакцизної групи.
12. Передача майна в оренду оформлена актом приймання-передачі будівлі магазину від 21.08.2009, підписаним між сторонами.
13. Сторонами були укладені наступні додаткові угоди до договору оренди №12/02-3558-ОД: від 21.06.2010 про внесення змін до пунктів 2.5, 5.19, 10.1 договору; від 28.08.2013 про внесення змін до пунктів 1.1, 3.1, 3.6,10.1 договору; від 04.04.2014 про внесення змін до пунктів 2.4, 3.1, 3.6, 5.5, 5.6, 5.13, 10.1, 10.3, 10.6, 10.7 та доповнення пункту 9.8 розділу 9 договору; від 14.11.2014 про внесення змін до пунктів 10.1, 10.3, виключення пункту 9.8 договору.
14. Згідно з додатковою угодою від 26.02.2015 до договору оренди №12/02-3558-ОД він є пролонгованим з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) ПАТ "Українська залізниця", але не більше ніж по 28.02.2018.
15. Відповідно до пункту 10.3 договору оренди №12/02-3558-ОД (в редакції додаткової угоди від 14.11.2014) зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
16. 18.08.2015 Міністром інфраструктури України затверджено Передавальний акт ДП "Придніпровська залізниця" від 03.08.2015, а 01.12.2015 комісією з реорганізації юридичної особи ДП "Придніпровська залізниця" підписано Заключний передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а також Зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" та правонаступництво щодо якого переходить до ПАТ "Українська залізниця".
17. 19.02.2016 РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося до Орендаря з листом №16-02-00815, у якому повідомив останнього про те, що державне майно за договором оренди №12/02-3558-ОД увійшло до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а відтак реалізація правонаступництва за договором оренди здійснюється шляхом підписання тристороннього договору про внесення змін до договору оренди про встановлення належного орендодавця. Позивач просив підписати відповідну додаткову угоду.
10.03.2016 між ПАТ "Українська залізниця", що є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та ФОП Ментій Т.М. без участі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області укладено додатковий договір до договору №12/02-3558-ОД, пунктом 1 якого передбачено, що орендодавцем майна, визначеного договором №12/02-3558-ОД, є ПАТ "Українська залізниця". Також внесено зміни до пунктів 3.1, 3.6 договору оренди №12/02-3558-ОД та продовжено термін його дії по 31.03.2016 включно (пункт 8 додаткового договору).
Позиція Верховного Суду
18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
19. Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
20. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.