ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №821/3364/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6802/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду в складі судді Кузьменко Н.А. від 12 січня 2016 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Турецької І.О., Стас Л.В., Шеметенко Л.П. від 07 лютого 2019 року у справі № 821/3364/15-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_2, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа), в якому, з урахуванням письмових уточнень просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №013-21505-250215 від 25 лютого 2015 року;
- зобов`язати надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №013-21505-250215 від 25 лютого 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 .
Зобов`язано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року пстанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій (рішення) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №013-21505-250215 від 25 лютого 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в цій частині - закрито.
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року - залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
ФГВФО у відзиві просив касаційну скаргу задовольнити.
Відзиву від позивача на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір №013-21505-250215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" в доларах США, відповідно до умов якого Банк відкриває вкладнику (депозитний) рахунок № НОМЕР_1, на який залучає вклад в сумі 4999 доларів США до 27.03.2015 року; процентна ставка становить 5,5 процентів річних.
25 лютого 2015 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №013-21505-250215, за якою сторони домовилися викласти п.1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього Договору".
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46463142 від 25.02.2015 року, ОСОБА_2 перерахував з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кошти у розмірі 4999 доларів США.
02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №195 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі відповідної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким 03.03.2015 року в ПАТ "Дельта Банк" запроваджують тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 року.
За результатами проведеної перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами банку після 16.01.2015 року включно.
Постановою Правління Національного Банку України від 02.10.2015 року №664 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Дельта Банк".
05 жовтня 2015 року згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено Кадирова Владислава Володимировича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 03.10.2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 року по 18.11.2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".
Після звернення до АТ "Ощадбанк", позивачу стало відомо, що він відсутній в списках на отримання гарантованої суми вкладу за договором банківського вкладу.
У подальшому позивач отримав лист тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк" від 23.09.2015 року, в якому його повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №013-21505-250215 від 25.02.2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 261 ЦК України.
Наказом від 16.09.2015 року №813 Уповноваженою особою застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), з підстав, визначених п.7 ч.2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до переліку якого увійшов і договір №013-21505-250215 від 25.05.2015 року.
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.