ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2019 року
Київ
справа №821/366/16
адміністративне провадження №К/9901/6784/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду в складі судді Хом"якової В.В. від 05 вересня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Яковлєва О.В., Градовського Ю.М., Крусяна А.В. від 06 лютого 2019 року у справі № 821/366/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому заявлено вимоги Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирову Владиславу Володимировичу, а саме: визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року (в тому числі додатки до нього), яким визнано нікчемним договір № 011-21061-29015 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 29 січня 2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 ; зобов`язання включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_2 ; зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, в частині застосування наслідків нікчемності договору №011-21061-29015 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 29 січня 2015 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 ; зобов`язано включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомості про ОСОБА_2 ; зобов`язано подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Пятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича № 813 від 16 вересня 2015 року щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 011-21061-29015 від 29 січня 2015 року скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.
У решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що укладений позивачем із банком правочин є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року.
ФГВФО у відзиві просив касаційну скаргу задовольнити.
Відзиву від позивача на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що 29 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та позивачем укладено договір банківського вкладу №011-21061-290115.
При цьому, 29 січня 2015 року на рахунок позивача зараховано грошові кошти, у сумі 12000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №8 від 29.01.2015.
Між тим, постановою Національного Банку України № 692 БТ від 30 жовтня 2014 року віднесено ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних, яка доведена до відома керівників структурних підрозділів банку 15 січня 2015 року.
В свою чергу, постановою Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 віднесено Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.
Крім того, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", починаючи з 03 березня 2015 року.
В даному випадку, комісія з перевірки правочинів за вкладними операціями банку дійшла висновку, що договір вкладу № 011-21061-290115 від 29 січня 2015 року, укладений між Банком та позивачем, за яким здійснювалося перерахування коштів на вкладений рахунок позивача з рахунку іншої фізичної особи є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту нікчемності укладеного позивачем із банком правочину. Наголошено на тому, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо власником. Крім того зазначено, що додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу передбачено можливість зарахування коштів на депозитний рахунок саме з рахунку іншої фізичної особи.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.