ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/4109/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (головуючий суддя Антонік С.Г., судді Кощеєв І.М., Іванов О.Г.) у справі № 912/4109/16
за позовом Закритого акціонерного товариства "Агроавтосервіс" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_3, 3) ОСОБА_2, 4) Олександрійська районна державна адміністрація
про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, заборону розпорядження земельними ділянками,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У листопаді 2016 року Закрите акціонерне товариство "Агроавтосервіс" (далі - позивач) звернулося в Господарський суд Кіровоградської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати за ЗАТ "Агроавтосервіс" право на постійне користування земельною ділянкою площею 691,4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області згідно Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, виданого відповідно до рішення Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 № 495-р та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13;
- заборонити Державному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області до припинення дії права на постійне користування земельною ділянкою площею 691,4 га, яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею за № 13, розпоряджатись земельними ділянками, які повністю або частково входять в межі земельної ділянки площею 691,4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області, право на постійне користування якої посвідчено згідно Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13.
1.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилається на те, що відповідно до Державного акта НОМЕР_1 на право постійного користування землею товариству на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 691,1 га на території Олександрійського району Кіровоградської області.
Водночас, відповідачем прийнято низку рішень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою шляхом надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачі її частин у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств.
Такі дії відповідача, на думку позивача, свідчать про те, що він не визнає його права на постійне користування земельною ділянкою, яке посвідчено Державним актом на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, а також буде і на майбутнє порушувати право позивача на користування зазначеною земельною ділянкою.
Короткий зміст рішення, ухваленого судом першої інстанції
2. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2018 в задоволені позову відмовлено.
2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення про передачу позивачу земельної ділянки було прийнято Олександрійською районною адміністрацією, в той час як право розпорядження землею належало районній раді. З 1996 року та у подальшому питання щодо затвердження розпорядження голови Олександрійської РДА про передачу ЗАТ "Агроавтосервіс" земельної ділянки на території Лікарівської сільської ради в розмірі 691,40 га на сесії районної Ради народних депутатів не розглядалося. Отже, відповідного рішення Рада народних депутатів про передачу ЗАТ "Агроавтосервіс" земельної ділянки на території Лікарівської сільської ради в розмірі 691,40 га не приймала.
Крім того, господарський суд вказав, що при існуванні Державного акта на земельну ділянку, але відсутності (чи неприйняття) відповідною радою рішення про набуття права на земельну ділянку, даний державний акт лише визначає саму земельну ділянку і не наділяє його власника правом на цю земельну ділянку.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції
3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано за Закритим акціонерним товариством "Агроавтосервіс" право на постійне користування земельною ділянкою площею 691,4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області згідно Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, виданого відповідно до рішення Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 № 495-р. Заборонено Державному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області до припинення дії права Закритого акціонерного товариства "Агроавтосервіс" на постійне користування земельною ділянкою площею 691,4 га, яке посвідчене Державним актом на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, розпоряджатись земельними ділянками, які повністю або частково входять в межі земельної ділянки площею 691,4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області, право на постійне користування якої посвідчено Державним актом на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13.
3.1. В обгрунтування оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції вказав, що, враховуючи положення статей 7, 11, 19, 21 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час надання позивачу земельної ділянки), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 № 495-р прийнято з перевищенням повноважень, оскільки воно не було затверджено на сесії районної ради, а право вилучення та надання земельних ділянок було надано райдержадміністрації рішенням районної ради №115 від 25.12.1996. Водночас, апеляційний суд зазначив, що право користування земельною ділянкою у позивача виникло не на підставі розпорядження голови райдержадміністрації, а на підставі Акту про право постійного користування, як то встановлено ч.1 ст.21 Земельного кодексу України. Враховуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішенні "Рисовський проти України", суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та дійшов висновку, що допущення районною державною адміністрацією порушення при наданні позивачу земельної ділянки в користування, не може бути підставою для невизнання за позивачем права користування земельною ділянкою та позбавлення його цього права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційні скарги, у яких просять скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2018.
Аргументи учасників справи
Доводи третіх осіб, викладені у касаційних скаргах (узагальнено)
5. Обгрунтовуючи доводи касаційних скарг, треті особи зазначають про порушення судом апеляційної інстанції приписів 125 Земельного кодексу України та наголошують на тому, що державний акт від 10.12.1996 позивач отримав без достатньої правової підстави, з порушенням земельного законодавства.
5.1. Скаржники зазначають, що розпорядження № 495-р від 04.12.1996 має рекомендаційний характер і не може замінити передбачену законодавством та Конституцією України обов`язкову дію щодо розгляду земельного питання на сесії ради народних депутатів та прийняття щодо нього відповідного рішення. Проте, дане питання щодо передачі ЗАТ "Агроавтосервіс" земельної ділянки на території Лікарівської сільської ради в розмірі 691,40 га залишилось невирішеним.
5.2. Крім того, скаржники зазначають про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, яке полягає у незалученні до участі у справі у якості третіх осіб власників земельних ділянок, які оформили право власності в установленому законом порядку, з огляду на що вирішив питання про їх права та обов`язки без їх участі.
Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційні скарги (узагальнено)
6. У відзиві на касаційні скарги позивач зазначає, що скаржники не наводять у своїх скаргах будь - яких доводів на спростування висновків апеляційного суду, посилаючись лише на формальні порушення, які допустив голова РДА в грудні 1996 року, з огляду на що просить залишити їх без задоволення.
7. Також 13.05.2019 на адресу суду від третьої особи - Олександрійська районної державної адміністрації надійшли письмові пояснення щодо касаційних скарг, у яких зазначено про відсутність підстав для визнання за ЗАТ "Агроавтосервіс" права на постійне користування земельною ділянкою площею 691,4 га на території Лікарівської сільської ради.
8. 15.05.2019 та 29.05.2019 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 № 495-р "Про вилучення та надання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб" вирішено вилучити з земель агропромфірми "Мазтранссервіс" земельну ділянку загальною площею 691,4 га на території Лікарівської сільської Ради народних депутатів та надати акціонерному товариству закритого типу "Агроавтосервіс" земельну ділянку загальною площею 691,4 га для сільськогосподарського виробництва на території Лікарівської сільської Ради народних депутатів. Пунктом 3 розпорядження передбачено його затвердження на слідуючій сесії районної Ради народних депутатів.
9.1. Судами установлено відсутність доказів розгляду даного розпорядження на сесії районної ради.
9.2. На підставі розпорядження оформлено та видано Державний акт на право постійного користування землею площею 691,4 га серії НОМЕР_1 акціонерному товариству закритого типу "Агроавтосервіс". Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13.
9.3. Суди також установили, що в акті помилково зазначено, що земельна ділянка розташована на території Костянтинівської сільської ради, оскільки згідно плану зовнішніх меж землекористування, наявному в Акті, дана земельна ділянка знаходиться на території Лікарівської сільської ради.
9.4. В подальшому, Головним управлінням Держгеокадастру було прийнято низку рішень про розпорядження зазначеною земельною ділянкою шляхом надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачі її частин у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств. Зокрема, згідно наказу в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Хоменко С.В. № 11-4015/21-15-СГ від 09.10.2015 надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району (за межами населеного пункту). Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, у тому числі: 2,0000 га рілля, земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код класифікатора видів цільового призначення земель - 01.03).
9.5. Судами установлено, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на території Лікарівської сільської ради Олександрійського району, яка входить в межі земельної ділянки, право користування якою посвідчено зазначеним актом на право постійного користування, виданого позивачу. Крім того, були передані у власність інші земельні ділянки, а саме: на користь громадян ОСОБА_3 (земельна ділянка НОМЕР_2, наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про передачу її у власність № 11-4496/14-16-СГ від 13.05.2016), на користь ОСОБА_1 (земельна ділянка кадастровий НОМЕР_3, наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про передачу цієї ділянки у власність № 11-4741/14-16-СГ від 20.05.2016).
9.6. В ході розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням позивача було призначено та проведено судову земельно - технічну експертизу. Згідно із висновком судової земельно-технічної експертизи, проведеної Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.09.2017 № 170/171/17-27:
- має місце накладення (повне входження) земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_3 на земельну ділянку загальною площею 691,4 га, яка відповідно до Державного акта на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 13, надана у постійне користування ЗАТ "Агроавтосервіс", враховуючи позначення в плані зовнішніх меж землекористування вказаної земельної ділянки цифрою 1, що складається із земельних ділянок площею 180,4 га, 388,0 га, 77,2 га, 45,8 га у визначених цим планом контурах та згідно наступного опису меж:
Від "А" до "Б" - землі КСП "Миронівське" Миронівської сільської ради;
Від "В" до "Г" - землі КСП "Озерське" Озерської сільської ради;
Від "Г" до "Д" - землі Світловодського ЛГД;
Від Д" до "Е" - землі КСП "Озерське" Озерської сільської ради;
Від "Е" до "Є" - землі ДЛФ;
Від Є" до "Ж" - землі КСП ім. Ілліча Василівської сільської ради;
Від "Ж" до "З" - землі Олександрійського кінзаводу № 174 Лікарівської сільської ради.
Земельна ділянка, що надана у постійне користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, загальною площею 691,40 га являється тотожною земельним ділянкам, які входять до складу земельної ділянки ДП ДСП "Лікарівка-2", яка згідно технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Лікарівської сільської ради, що розроблена ДП "Кіровоградський науково-дослідний інститут землеустрою" в 2013 році та погоджена начальником управління Держземагенства в Олександрійському районі Кіровоградської області та включена в реєстр земельних ділянок, що використовуються без документів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
10. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
11. Предметом спору у цій справі є вимога ЗАТ "Агроавтосервіс" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою площею 691,4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області згідно Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 10.12.1996, виданого відповідно до рішення Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 № 495-р та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13, а також про заборону відповідачу до припинення права позивача на вказану земельну ділянку розпоряджатись земельними ділянками, які повністю або частково входять в межі земельної ділянки площею 691,4 га з підстав порушення права позивача на користування земельною ділянкою.
12. У відповідності до положень п. 2 ч. 1 статті 48 Земельного кодексу України (в редакції, яка набрала чинності 15.03.1991, та діяла на час надання позивачу земельної ділянки) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
13. За змістом статті 7 Земельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.
14. Статтею 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.