ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1964/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019р.
у складі колегії суддів: О. В. Шевель - головуючий, Я. О. Білоусова, О. О. Крестьянінов
та на рішення господарського суду Донецької області від 09.01.2019р.
суддя: Г. Є. Курило
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енергія"
про стягнення пені у розмірі 132 990,91 грн., 3% річних у розмірі 7 144,16 грн., інфляційних витрат у розмірі 77 336,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Квант Енергія" про стягнення пені у розмірі 132990,91грн., 3% річних у розмірі 7144,16грн., інфляційних витрат у розмірі 77336,53грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1518/15-БО-6 від 31.12.2014р. в частині оплати за отриманий природний газ.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.01.2019р. у справі №905/1964/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що заборгованість відповідача за поставлений природний газ у 2015 році погашена у повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню імперативні приписи ч. 3 ст. 7 цього Закону, в силу яких у позивача відсутні підстави для нарахування суми неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії " та ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 236 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що застосування ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" до спірних відносин є неправомірним, оскільки відповідач не включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Квант Енергія" не погоджується з викладеними в ній доводами, вважає їх безпідставними, а оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
31 грудня 2014р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як продавцем та ТОВ "Квант Енергія" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №1578/15-БО-6 з подальшими додатковими угодами, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Умовами п. 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На підставі вищезазначеного договору позивачем та відповідачем було підписані акти приймання-передачі природного газу за січень, лютий, березень, квітень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року на загальну суму 1 583 450,86 грн.
Оплата газу здійснювалася відповідачем з порушенням встановлених договором строків, так, заборгованість відповідача за зобов`язаннями 2015 року у розмірі 1 583 450,86 грн. була погашена у повному обсязі лише 17.03.2016р.
6. Норми права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови