ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2019 року
м. Київ
Справа № Б8/142-12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання - помічника судді Кузьміної О.М.
за участю представника ГУ ДФС у Київській області - Якимчука О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019
та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2018
у справі № Б8/142-12
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю " ВІК-Р.С.Ф"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/142-12 про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." за заявою УПФ України у Миронівському районі Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2014 у попередньому засіданні суду було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."
Постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Салатюка Д.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2017р., зокрема, усунено арбітражного керуючого Салатюка Д.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", призначено ліквідатором ТОВ "ВІК -Р.С.Ф." арбітражного керуючого Віскунова О.В. та вирішено інші процедурні питання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2018 (суддя Лопатін А.В.) кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", з урахуванням уточнення, на суму 247 123,17 грн. відхилено.
За висновком суду першої інстанції, грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." щодо сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 247 123,17 грн. за період з 30.10.2014 по 30.01.2015 заявлено безпідставно, оскільки ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." визнано банкрутом 01.07.2014, а відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після визнання боржника банкрутом у останнього не виникає додаткових зобов`язань, в тому числі зі сплати податків.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Грек Б.М.) ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2018 у справі № Б8/142-12 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС у Київській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2018 в частині невизнаних кредиторських вимог в розмірі 247 123,17 грн. з земельного податку з юридичних осіб у справі № Б8/142-12; включити кредиторські вимоги у розмірі 247 123,17 грн. до реєстру кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.".
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ГУ ДФС у Київській області посилається на ст. ст. 287.3, 287.4, п. 46.1 ст. 46, п. 57.1 ст. 57, п. 49.3 ст. 49, ст. 50 Податкового кодексу України щодо подання податкових декларацій та внесення до них змін, та зазначає, що з урахуванням норми, що обмеження, передбачені ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не стосуються у даному випадку вимог контролюючого органу, оскільки відсутні докази подання ліквідатором у даній справі за наявності зміни обставин (визнання боржника банкрутом), які існували на момент подання податкової декларації уточнюючого розрахунку, у якому виключено суми до сплати, які не підлягають сплаті після визнання боржника банкрутом.
Оскільки приписами Податкового Кодексу України не передбачено самостійного коригування податковим органом сум, задекларованих платником податків, а земельне законодавство не пов`язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов`язань зі сплати податку на землю, отже, на думку ГУ ДФС у Київській області, нараховану ним суму зі сплати земельного податку слід вважати витратами, пов`язаними з ліквідаційною процедурою.
При цьому, ГУ ДФС у Київській області посилається на те, що ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), передбачає можливість укладення угод (ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Заявник касаційної скарги наголошує, що прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб`єкта господарювання здатності мати цивільні права, обов`язки та за наслідком цієї діяльності подавати до контролюючого органу податкові декларації та звіти, оскільки нормами Податкового кодексу прямо не заборонено подавати до податкових органів звітів та декларацій банкрутом.
Враховуючи викладене, ГУ ДФС у Київській області вважає, що у суб`єкта господарювання після прийняття постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів і не припиняє заходів, що стали наслідком подання декларації із земельного податку з юридичних осіб.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.02.2019 для розгляду касаційної скарги ГУ ДФС у Київській області у справі № Б8/142-12 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2018 у справі № Б8/142-12 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2018 та у справі № Б8/142-12; розгляд справи за касаційною скаргою ГУ ДФС у Київській області призначено на 05.06.2019 на 15 год. 00 хв.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 04.06.2019 у зв`язку з відрядженням судді Жукова С.В. для розгляду касаційної скарги ГУ ДФС у Київській області у справі № Б8/142-12 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Огородніка К.М.
Відзиви на касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області від учасників даної справи про банкрутство до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ГУ ДФС у Київській області, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Предметом даного судового розгляду є кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." на суму 247 123,17 грн. заборгованості зі сплати земельного податку, що виникла за період з 30.10.2014 по 30.01.2015.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що відповідно до заяви ГУ ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень до неї, грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 247 123,17 грн. складаються з заборгованості по сплаті земельного податку з юридичних осіб, земельні ділянки яких розташовані на території Миронівської міської ради, в розмірі 227 996,82 грн. (основний платіж) та з заборгованості по сплаті земельного податку з юридичних осіб, земельні ділянки яких розташовані та території Росавської сільської ради, в розмірі 19 126,35 грн. (основний платіж).
Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Пунктом 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а враховуючи вимоги ст. 38 цього Закону, у визнаного судом боржника банкрутом не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.