ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 520/9778/13
Провадження № 14-132цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області),
відповідачі: ОСОБА_1, Одеська міська прокуратура № 1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, заступник прокурора Одеської міської прокуратури № 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОР БТІ" (далі - ТОВ "ОР БТІ"), директор Приватного підприємства "А-2" (далі -ПП "А-2") Шайденко Ольга Олександрівна, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКЦ "Правопроект" (далі - ТОВ "ЮКЦ "Правопроект") Бєлкіна Наталя Вікторівна (директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське БТІ"; далі - ТОВ "Одеське БТІ"), філія "Інфоксводоканал", Публічне акціонерне товариство "Одесаобленерго" (далі - ПАТ "Одесаобленерго"), Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" (далі - ПАТ "Одесагаз"), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41,
третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - ОСОБА_42,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_42
на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року у складі судді Бобуйок І. А. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.
у цивільній справі за позовом Департаменту ДАБІ в Одеській області до ОСОБА_1, Одеської міської прокуратури № 1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_42, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25., ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_38, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, Сіротська О . В., ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_45, про зобов`язання знести самовільно збудований житловий будинок; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ? ОСОБА_42 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент ДАБІ в Одеській області, заступник прокурора Одеської міської прокуратури № 1, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ТОВ "ОР БТІ", директор ПП "А-2" Шайденко О. О., директор ТОВ "ЮКЦ "Правопроект" ОСОБА_3 (директор ТОВ "Одеське БТІ"), філія "Інфоксводоканал", ПАТ "Одесаобленерго", ПАТ "Одесагаз", ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_25 ., ОСОБА_11, ОСОБА_9., ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_4, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_38, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_37, ОСОБА_45, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_33, про усунення небезпеки життю та здоров`ю, загрози заподіяння майнових збитків шляхом заборони експлуатації та знесення самочинного будівництва, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Інспекція ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований п`ятиповерховий будинок на АДРЕСА_1 .
На обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що напідставі наказу від 16 вересня 2013 року № 114 та направлення для проведення позапланової перевірки Інспекція ДАБК в Одеській області провела перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1.
За результатами перевірки встановлено, що на території земельної ділянки площею 4 га за вказаною адресою ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва п`ятиповерхового житлового будинку без права на їх виконання.
У зв`язку з викладеним Інспекція ДАБК в Одеській області, правонаступником якої є Департамент ДАБІ в Одеській області, просила позов задовольнити.
У квітні 2018 року ОСОБА_42 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив: усунути небезпеку життю, здоров`ю, заподіянню майнових збитків, усунути перешкоди у користуванні майном шляхом заборони експлуатації об`єкта самочинного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці на АДРЕСА_1, застосувати правові наслідки такої заборони, вказавши, що така заборона є підставою для: скасування реєстрації мешканців квартир АДРЕСА_1 у вказаному будинку; заборони надання технічних умов, укладання договорів на постачання послуг газу, здійснення підключення споживачів до мереж постачання газу на цей об`єкт самочинного будівництва ПАТ "Одесагаз"; розірвання договорів з ОСОБА_1 припинення надання послуг та відключення від мереж водопостачання, водовідведення та електропостачання об`єкта (об`єктів), що знаходиться на АДРЕСА_1, з організаціями: філія "Інфоксводоканал", ПАТ "Одесаобленерго". Визнати недійсними: технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1, розроблений ТОВ "ОР БТІ" від 08 серпня 2014 року; висновок щодо технічної можливості поділу житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1, а також технічні паспорти на квартири АДРЕСА_1 , розроблені ТОВ "ЮКЦ "Правопроект" згідно з договором від 12 листопада 2014 року.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_2, який розташований навпроти самочинного збудованого ОСОБА_1 та з порушенням норм і правил житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1, чим створюються йому та членам його сім`ї незручності у користуванні майном, таке будівництво є небезпечним для їх життя, здоров`я та довкілля, а також несе ризик руйнування належного ОСОБА_42 нерухомого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту ДАБІ в Одеській області закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Продовжено розгляд справи за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ? ОСОБА_42 .
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_42 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2018 року в частині закриття провадження у справі залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції у цій частині залишено без змін.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту ДАБІ в Одеській області, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, керувався тим, що вказаний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому владні управлінські функції щодо виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування, а тому справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень належить до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2018 року ОСОБА_42 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що юрисдикція цієї справи саме цивільному суду вже була визначена постановою Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що правовідносини у цій справі є подібними зі справами № 11-96апп18 та № 14-48цс18, які розглянуті Верховним Судом. Так, у справі № 11-96апп18 правовідносини виникли за позовом фізичної особи про скасування рішення приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження в договорі іпотеки. Правовий висновок, викладений у справі № 14-48цс18, не спростовує та не скасовує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27 вересня 2017 року у цій справі.
Також ОСОБА_42 вказував, що суди не врахували, що спірний об`єкт самочинного будівництва введено в експлуатацію та на нього зареєстровані права власності. Тобто наявні ознаки, які визначають цей спір як цивільно-правовий.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі, ухвалою від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з цим позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
За змістом статті 15 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 5 частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, встановлених законом.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.